Багато позолоти, неприродньо подовжені фігури, висока деталізація: це — палехська школа іконопису. Приземкуваті, міцні статури святих, щедре використання охри: це — холмогорська школа іконопису. Відхід від канонів іконографії заради більшої реалістичності та домінування теплих, життєствердних кольорів: це — українська школа іконопису.
Таке різноманіття шкіл та технік іконографії представлено на виставці православної ікони, яка відкрилася у Херсонському обласному художньому музеї ім. Шовкуненка.
“Родзинками” експозиції стали ікони, які у Херсоні показані глядачам вперше. Це - «Преображення Господнє» і «Моління Чаші», а також натільна ікона. Вони нещодавно передані музею Міністерством культури України.
Як розповіла науковий співробітник музею Альбіна Єрмакова, отримані від Мінкульту три ікони XIX — початку ХХ століття створені в різних техніках і є прикладами того, що православний іконопис не був мистецтвом, строго підпорядкованим певним канонам.
«Так в іконі «Моління Чаші» дуже помітний вплив технік західноєвропейських майстрів релігійного живопису. Ікона «Преображення Господнє», швидше за все, - витвір мандрівного іконописця», - каже Альбіна Єрмакова.
У своїй розповіді про українську іконописну школу вона зазначила, що основні її риси — прагнення вийти на самостійний шлях, знайти власний стиль, поетична інтерпретація релігійних сюжетів, а також поєднання канонічних іконописних традицій та народних естетичних уявлень.
Усього на виставці представлені 39 православних ікон XVIII – початку XX століть з колекції музею.
${gallery:66c5b1c573f48be61ae3ee3bd814df33}