Цілюще різнотрав’я Олешківського лісу від пані Олени

Влітку саме час збирати та сушити на зиму лікарські рослини. Комусь до вподоби робити це своїми руками, а хтось купує їх у досвідчених травників. Але в будь-якому випадку не варто забувати, що цілюща зелень при необережному використанні може стати отрутою.

Про силу трав та лісові пригоди нам розповіла травниця з Центрального ринку Херсона. Далі - в матеріалі Тетяни Назаренко.

Знахарки, цілителі, відьми – здавна люди зверталися до них за допомогою під час хвороб та надавали їх здібностям магічного значення. Чи була та магія, чи ні, але достеменно відомо одне – всі вони лікували трав’яними відварами. Такі «чарівники» живуть серед нас і сьогодні. Їх можна зустріти на будь-якому херсонському базарі. Окрім ароматних квітучих пучків вони залюбки поділяться старовинними рецептами приготування відварів, порадять, як краще сушити та зберігати цілющу зелень, розкажуть про свої пригоди в лісі.

Травниця Олена, з якою ми познайомилися на Центральному ринку Херсона, хоча й не приховує технології заварювання, та все ж радить узгоджувати свої дії з лікарем або хоча б користуватися спеціальною літературою. Самолікування може зашкодити. Від кожної хвороби свій спосіб зцілення, про який може знати лише профільний фахівець. Пані Олена ж стовідсотково може поручитися лише за якість своїх трав, які вона та її чоловік вже понад 30 років збирають в Олешківському лісі

Пані Олена розповідає, що збиранням та заготівлею трав, а також приготуванням відварів займалася ще її мама. Тоді дівчину ця тема мало цікавила. Вже через роки, коли вона вийшла заміж та переїхала до Херсонщини, якось познайомилася на ринку зі старою бабусею, що продавала трави. Розговорилися, стали спілкуватися й далі. Від неї молода жінка дізналася чимало рецептів та секретів про цілющі рослини. Тож уже близько 35 років і займаються разом з чоловіком цією справою, тим більше, що живуть прямо біля лісу. Зазвичай і на заготівлю ходять разом. Але дуже далеко в лісові хащі чоловік ходить сам, Олена боїться вовків:

Отже, шлях до заповітного зілля довгий та небезпечний. Зате в результаті в асортименті пані Олени найсоковитіші трави, гарний цвіт, відбірні рослини, від яких навкруги стоїть неймовірний аромат. Першочергово жінка звертає нашу увагу на золототисячник, який, за її словами, на Херсонщині зустрічається вкрай рідко:

Проте на ринок виїжджають не щодня, а кілька разів на тиждень, бо продають лише свіжі, напередодні зібрані рослини. До того ж, застати травницю тут можна лише влітку, у період цвітіння, адже подружжя сушить трави лише для власних потреб, а не на продаж. Проте жінка залюбки розповідає покупцям, що сушити трави потрібно у тіні, адже від прямих сонячних променів вони втрачають цілющі властивості. Зберігати ж краще в торбинках з тканини або скляних банках.

Олена говорить, що їм з чоловіком немає сенсу займатися заготівлею трав на продаж. Свіжі рослини також дуже швидко розбирають, а для подружжя це не так спосіб заробітку, як захоплення. У цьому переконалися і ми, коли замість пучечку чебрецю жінка щедро наповнила травами цілу торбинку, за символічну ціну, ще й провела щирими побажаннями добра і міцного здоров’я.