Не так багато подій, які ми можемо святкувати усією сім’єю. Та мешканці села Раденськ Цюрупинського району звикли кожне, хоч то велике, хоч то маленьке свято зустрічати усі гуртом. На минулому тижні у Раденську відзначали одразу дві дати – День виводу військ з Афганістану та День Героїв Небесної Сотні.
Останні радянські війська покинули Афганістан у 1989 році, 15 лютого. Так скінчилася 10-річна війна, в якій ми втратили понад 15 тисяч своїх громадян. День виводу військ з Афганістану – це і свято афганців-ветеранів, і день пам’яті та скорботи про всіх загиблих воїнів-інтернаціоналістів. У великих і малих містах 15 лютого ветерани організовують мітинги, проходять святковою ходою або просто поминають побратимів з рідними та близькими. У Раденському будинку культури теж вирішили вшанувати ветеранів та влаштували для них незабутнє свято.
На війну до Афганістану було відправлено 157 воїнів-інтернаціоналістів Цюрупинського району, 8 з них – жителі Раденська. За кожним із них стоїть своя важка історія. Ці хлопці пізнали ціну життя, ціну справжньої чоловічої дружби, пройшли екзамен на зрілість і мужність.
Своїх героїв раденці вітали усім селом. Прийшли від старого до малого – школярі зі своїми бабусями та дідусями, навіть дитячий садочок “Ягідка” завітав, щоб сказати теплі слова своїм героям- односельчанам.
Голова Раденської сільської ради Олена Кравченко щиро подякувала воїнам за їх подвиг та вручила нагороди – пам’ятні медалі “25 років виведення військ з Афганістану”. Вони приймали нагороди разом з теплими, дружніми обіймами.
–Про що думають герої, одягаючи голубі берети та ордени. Мабуть, витають у своїх бойових спогадах, згадують своїх коханих. Як він таємно чекав її під черешнею в садочку, а при зустрічі – воркували, наче голубки та шепотіли про кохання, – говорить зі сцени пишно вдягнена ведуча. Так вона запрошувала на сцену аматорські колективи раденського будинку культури з піснями “Черешенька” та “Студенточка”. “Калинове намисто” та “Золоте гроно” – колективи яскравих та харизматичних жінок, їх пісні нікого не залишать байдужим, розтоплять будь- яке серце.
Та найтепліше все ж публіка сприймала діточок з ансамблю “Вишеньки”. Маленькі дівчатка та хлопчики у яскравих костюмах танцювали та співали на радість глядачам. А на очах у воїнів виступали сльози.
Раденці, як єдина велика дружня сім’я – працюють усі разом. Свято для афганців організували разом із сільською радою та місцевою бібліотекою. Її завідуюча Тетяна Нечай не тільки встигає поратись в бібліотеці, вона ще й співає у ансамблі “Калинове намисто”. Ці молоді, енергійні жіночки, які понад усе цінують та люблять українську пісню. Без них не проходить у Раденську жодного свята!
Усі разом раденці святкували й День Героїв Небесної Сотні – 20 лютого. Минуло два роки з того вирішального дня Революції Гідності. Більше сотні справжніх патріотів віддали своє життя за незалежну, могутню Україну, успішну європейську державу.
– Низько схиляємо голови перед їхньою світлою пам’яттю, –звучить зі сцени. Так директор Раденського сільського будинку культури Тетяна Швидкова відкривала святковий концерт.
У будинок культури запросили воїнів із сусідньої військової частини. Хлопці з радістю прийшли разом з командиром. Вони так засиділись у своїх стінах, що навіть невеликий концерт – для них велика подія. Але свято вийшло надзвичайним – співали пісні, частушки, веселили віршами і так розгулялись, що усі заходились танцювати. Солдати запросили дівчат та під гучні мелодії акордеону пустились у танок. Червоні, в українському стилі, пишні спідниці широко кружляли у швидкому танці. Наче й нема навколо ніякого лиха.
Так проводять свята у Раденську. Усі сусіди один одному наче рідня. Усе роблять разом та гуртом. Хлопці з військової частини вже теж, як свої, близькі люди. І вони теж “заразились” у місцевих любов’ю до концертів: до найближчого жіночого весняного свята обіцяли підготувати не менш цікаву програму для своїх чарівних співучих дівчат. Ось таким буває життя у маленьких містах – яскравим і дружним.
${gallery:c317d6f21e98537160a1dfcd9e9cdd55}