Створили мурал на честь трьох загиблих військових 39-ї бригади морської піхоти Святослава Алексапольського, Віталія Нестеренко та Дениса Кучеренко.
Про це йдеться на сторінці бригади.
За даними 39-ї ОБМП, президент України 14 березня 2025 року підписав Указ, яким військовослужбовцю Денису Кучеренку, надано звання Герой України.
Денис загинув 9 серпня 2023 року під час чергового виходу на лівий берег Дніпра. Човен, яким він кермував, потрапив під обстріл військ РФ. Тоді боєць наказав побратимам стрибати у воду та зманеврував, щоб прикрити їх. Такі дії врятували життя п’ятьом побратимам.
Військовий з 7 по 9 серпня 2023 року здійснив 10 бойових завдань. Він переправив особовий склад на лівий берег Дніпра та евакуював 8 поранених українських військовослужбовців.
До лав ЗСУ Денис приєднався на початку повномасштабного вторгнення військ РФ на територію України. У складі розвідувального підрозділу бригади, на той час 126-ї об'єднаної бригади територіальної оборони, одним з перших брав участь у форсуванні річки Дніпро.
Раніше Регіональне управління Сил територіальної оборони "Південь" ЗСУ повідомляло, що Денис Кучеренко родом зі села Степанівка на Одещині. До повномасштабного вторгнення він працював автослюсарем.
Віталію Нестеренко надали звання Герой України у червні 2024-го. Навесні 2022 року Нестеренко долучився до 126 окремої бригади територіальної оборони міста Одеси та виконував завдання у складі розвідувального підрозділу.
Військовий брав участь у боях на лівому березі Дніпра:
“Так, завдяки одній з операцій на лівому березі, яку провела розвідувальна група під командуванням старшого лейтенанта Віталія Нестеренка, було захоплено позиції (ред. військових РФ), знищено живу силу та техніку противника”.
У жовтні 2023 року він виконував бойове завдання у районі Козачих Лагерів Херсонської області та отримав поранення несумісне із життям.
За інформацією Укрінформу, у 2023 році президент України надав посмертно звання Героя України з удостоєнням ордена "Золота Зірка" Святославу Алексапольському.
Святослав народився 30 жовтня 1989 року в місті Саки. У 2009 році Святослав проходив строкову службу. Через рік підписав контракт із військовою частиною у Сімферополі, потрапив до роти розвідки батальону спецназу внутрішніх військ. У 2012 році здобув освіту за спеціальністю “Туризм” у Кримській філії КНУКІМ. М. У 2014-му родина виїхала до Львова. Тоді ж Святослав вступив до лав українського батальйону “Азов”. У лютому 2022 року чоловік знову приєднався до лав ЗСУ. Спочатку проводив підготовку членів добровольчих формувань, разом з якими брав участь у обороні Києва, звільняв від ворога Ірпінь, Бучу та Ворзель.
Після завершення боїв на Київщині з групою кримчан вирушив до Миколаєва, де увійшов до складу добровольчого підрозділу “Бузький Гард”. Уже влітку він закінчив військову кафедру за військово-обліковою спеціальністю “Організація морально-психологічного забезпечення” зі званням молодший лейтенант (офіцер-психолог) і обійняв посаду командира розвідувального взводу 220-го батальйону 126-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ.
У складі добровольців працював на ділянках південного фронту в населених пунктах Первомайське, Партизанське, займався розвідкою в районах населених пунктів Нова Зоря та Таврійське.
Під час однієї з розвідувальних операцій танк влучив під автівку групи Святослава в районі Білої Криниці. Він надав екстрену допомогу пораненому командиру та вивів групу із зони ураження. У червні, в районі Андріївки Миколаївської області, під вогнем окупаційних військ зумів витягти з-під обстрілу тяжко пораненого командира розвідувально-тактичної групи “Хантер”. А після того взяв командування на себе.
Українські війська 29 серпня 2022 року почали наступ на Херсонському напрямку. До складу штурмової групи, яка атакувала російську позицію між селищами Новогригорівка та Любомирівка Миколаївської області, був включений і Святослав. Після важкого поранення командира він знову прийняв командування та очолив штурмову групу. В тому бою, рятуючи побратима, він отримав несумісні з життям осколкові поранення від касетного снаряда.