Сотні мільйонів і безпринципна пропаганда. Як “слуги” прибирають до власних рук медіапростір

Часу, як відомо, властиво спливати непомітно. Так, українці не встигли, образно кажучи, моргнути оком, а з моменту, коли було обрано нового президента та Верховну Раду, пролетіло майже три роки. І вже відносно зовсім скоро, у жовтні 2023-го, нам знову належить обирати членів українського парламенту (звісно, ​​якщо до того часу з тих чи інших причин не буде призначено дострокових виборів). Крім того, зовсім не за горами у політичній перспективі й президентські вибори, призначені на березень 2024 року. І про те, що годинник цокає, а ці дати поступово наближаються, красномовно говорять нам деякі тенденції, що останнім часом намітилися в українському медіапросторі.

Насамперед привертає увагу суттєва активізація зусиль, які робить влада у розвитку телекомунікаційних технологій. Уже зараз можна з упевненістю констатувати, що цілу низку телеканалів “зелені” посилено використовуватимуть для просування своєї партії та своїх кандидатів. Для цього деякі телемайданчики почали інтенсивно “розкручувати”, вкладаючи у них грандіозні кошти. Причому – кошти, як правило, з державного бюджету, тобто з кишені платників податків.

Першою "ластівкою" у цьому ряду став телеканал "Дім", який розпочав своє мовлення у березні 2020 року. Спочатку передбачалося, що канал мовитиме на непідконтрольні Україні території Криму та Донбасу, а метою його функціонування було заявлено “повернення мешканців окупованих територій до культурного, політичного та суспільного порядку денного України”. Узагальнюючи концепцію каналу, російський шоумен та режисер серіалу “Слуга народу” Олексій Кирющенко повідомляв:

Ці елементи концепції неодноразово критикувалися з боку патріотичної частини українського населення. Олії у вогонь обурення підливає і той факт, що практично на сто відсотків контент телеканалу є російськомовним (що, до речі, порушує мовне законодавство), хоча спочатку декларувалося співвідношення української та російської мов 50 на 50. Також “Дім” критикують за те, що він взяв під своє крило низку журналістів, які відзначилися роботою в "токсичних" (тепер вже закритих) телеканалах - "112" та "ZIK".

Але найцікавіше - це суми, що виділяються на “Дім”. Важко навіть це уявити: приміром, лише за 10 місяців 2020 року на телеканал було витрачено 252 мільйони гривень бюджетних коштів (бюджет надається урядом України як частина бюджету державного інформагентства “Укрінформ”). Апетити медійників наступного року зросли: витрати становили вже майже 300 мільйонів. А вже в поточному році в “Дім” буде влито  362 мільйони гривень.

Що характерно: зі зрозумілих причин статистика переглядів передач каналу на тих самих непідконтрольних територіях відсутня. Але непряме підтвердження тому, що дивляться це дороге телевидання лише найвідчайдушніші його шанувальники, можна знайти на youtube-каналі “Дому”. Якщо ми зайдемо на його сторінку, то виявимо, що кількість передплатників “Дому” на 14 січня 2022 року становила лише 165 тисяч (при тому, що деякі блогери-одиначки, за обмежених технічних ресурсів, за цим показником вже давно перевалили за цифру в кілька мільйонів). Не вражає і статистика переглядів роликів: 10, 12, 17 тисяч переглядів – показники, що бажають багато кращого.

Проте навіть ці дані можна вважати солідними, якщо порівнювати роботу “Дому” з ще одним “дітищем” Офісу Президента - телеканалом “Рада” (де-юре, зрозуміло, цей канал курується Верховною Радою, але за фактом зараз його використовують саме на Банковій). Телеканал цей, м'яко кажучи, особливої ​​популярності серед населення не має. А на youtube-каналі "Ради" справи й зовсім погані: за 51 тисячі передплатників перегляди роликів не дотягують навіть до цифри в тисячу.

Однак, це анітрохи не бентежить керівництво телеканалу та тих, хто "замовляє музику". У 2022 році витрати на “Раду” збільшилися багаторазово і склали одразу 320 мільйонів гривень (при 60 мільйонах у 2021 році).

Таке шалене марнотратство (якщо не сказати жорсткіше - "бюджетний розпил") викликає обурення навіть у деяких народних депутатів, діяльність яких на телеканалі "Рада", власне, й мають висвітлювати. Наприклад, днями парламентарій Микола Княжицький із фракції партії “Європейська солідарність” розмістив на своїй сторінці у Фейсбуці відповідний гнівний пост.

Також нардеп вказує, що у Раді цілком відверто намагаються нав'язати депутатам з опозиційних фракцій політику співпраці, від якої віє тоталітарними нотками. Зокрема, про це можна зробити висновок із листа, який директор телеканалу Вадим Перенчук адресував голові фракції ЄС Артуру Герасимову (скан цього документа Княжицький додає на своїй сторінці).

Нарешті, активніше почали виявляти “слуги” й приватні ініціативи. Буквально "під ялинку" сім'я депутата ВР від "Слуги народу" Олексія Ковальова, обраного на Херсонщині в окрузі №186, придбала "4 телеканал". Як свідчить інформація  на ресурсі “You control”, канал обійшовся нардепу в копійки - трохи більше ніж 4 мільйони 300 тисяч гривень.

Сам Ковальов стверджує: 

Проте, як з'ясовується, ці та подібні до них декларації не особливо вражають навіть деяких досвідчених ведучих “4 телеканалу”, які вже залишають його, вважаючи, що їм явно не по дорозі з новими власниками. Так, відомий політичний оглядач Остап Дроздов пішов з каналу вже через два тижні після того, як той був куплений Ковальовим.

На своїй сторінці у Фейсбуці Дроздов пояснює:

З огляду на все це можна резюмувати, що, по-перше, представники влади все активніше монополізують права на загальноукраїнські мас-медіа (причому контролюють не лише приватні видання, а й державні) і, по-друге, разом із пропагандистськими завданнями чудово справляються із завданням феноменального, небаченого навіть у “темніші” години, спустошення держбюджету України.