Верховна Рада готує революцію стандартів: депутати прийняли за основу законопроект, який скасовує обов'язковість застосування національних стандартів у всіх сферах: від архітектури до екології.
Замість них вводиться добровільне дотримання бізнесом норм і правил, що забезпечують безпеку будь-якої їхньої продукції. На думку нардепів, це відповідає євронормам. Експерти ж зазначають, що в Європі така система працює далеко не скрізь, наприклад, там є обов'язкові дуже жорсткі вимоги до якості продуктів харчування.
Як видно з пояснювальної записки до законопроекту, він встановлює добровільне використання нацстандартів у всіх сферах діяльності, скасування галузевої стандартизації, недопущення їх затвердження та контролю держорганами. Для цього треба внести зміни до 127 документів, зокрема до Кримінального, Цивільного, Господарського, Земельного, Водного кодексів, законів "Про основи містобудування", "Про дорожній рух" та інші. Тобто ключовий момент майбутнього закону – держава не стане зверху встановлювати правила і контролювати їх виконання, а в галузях з'являться свої нормативи, що відповідають європейським принципам стандартизації. У підсумку наші виробники зрозуміють, що якщо їх продукція не відповідатиме певним нормам, то вона виявиться неконкурентоспроможною.
Водночас, автори документа зазначили, що в ЄС діють жорсткі директиви Євросоюзу, за якими використання окремих стандартів обов'язково. Передусім це стосується питань екології, продуктів харчування та безпеки в усіх сферах. Наприклад, нові автомобілі в ЄС вже повинні відповідати екологічним нормам щодо шкідливих викидів не нижче Євро-6, а побутова техніка обов'язково повинна бути максимально захищена від ураження користувачів електрострумом, іграшки для малюків не можуть мати дрібних деталей, які дитина здатна відламати і проковтнути, і т. д. Такі ж вимоги повинні бути і в нових українських галузевих "нормативах", "вимогах", "правилах", які прийдуть на зміну нинішнім держстандартам. Для цього встановлюється перехідний період на один-три роки.
Член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин підтримує скасування нинішніх держстандартів, але впевнений, що воно не повинне бути поголовним.
"Новий законопроект відповідає нашим зобов'язанням, прописаним в Асоціації між Україною та ЄС, і прийнятим в 2018 і 2019 роках змінам до закону "Про стандартизацію", – сказав нам Пендзин. – Але я згоден з висновками експертної комісії при Верховній Раді, в яких зазначено, що законопроект потребує доопрацювання до другого читання. Насамперед це стосується питань екології, безпеки продуктів, ядерних об'єктів, якості питної води, землекористування, родючості ґрунтів і так далі. У цих питаннях недотримання стандартів загрожує катастрофічними наслідками".
У Головному науково-експертному управлінні Ради роз'яснили, що, наприклад, в Водному кодексі поза правовим регулюванням залишаться питання використання та охорони вод і відтворення водних ресурсів, в законі "Про питну воду" – питання постачання населення безпечною для здоров'я питною водою, в законі "Про відходи" – питання утилізації відходів, насамперед небезпечних для здоров'я людей, з'явиться правовий вакуум в законах про використання ядерної енергії, фізичний захист ядерних установок і так далі.
Навіть якщо зміни щодо скасування стандартів набудуть чинності, це не означає, що в країні настане повна вакханалія. У "Законі "Про держстандарти" зазначено, що його дія не поширюється на санітарні заходи з безпеки харчових продуктів, ветсанітарні і фітосанітарні заходи, буднорми, ліки і стандарти медичної допомоги, освіти, військові стандарти та інші соцстандарти. Експерти також сподіваються, що до другого читання до законопроекту внесуть зміни, які стосуються ключових питань нацбезпеки і захисту здоров'я людей. Передусім це стосується охорони навколишнього середовища і землекористування, наприклад норм внесення добрив до ґрунту, ведення Земельного кадастру, якості питної води, яка повинна бути стандартизована на державному рівні. Неприпустиме скасування вимог, що стосуються експлуатації та охорони режимних об'єктів: АЕС, гребель, ліній електропередачі.