Що розповідають про Крим українці, побувавши там у курортний сезон

Багато парканів, бідні російські туристи, а також дорогі кримські продукти і послуги — таким побачили окупований Крим українці, побувавши там цього літа, пише журнал НВ.

Трохи більше місяця тому киянка Олена Суходольська вирішила з'їздити на відпочинок до окупованого Криму: захотіла на власні очі побачити, як за останні п’ять років там змінилося життя. Вона з сім'єю вибралася на Південний берег Криму — в Гурзуф.

Вражень виявилося багато.

Цьогоріч у теплу пору — із травня до вересня — адмінкордон із Кримом в обидва бок перетнули, за даними Держприкордонслужби, 1 млн 169 тис. осіб. Приблизно стільки ж їх було в аналогічний період 2018-го: тоді подібних випадків прикордонники нарахували 1 млн 138 тис.

Переважно весь цей потік формують люди, що їздять до родичів — що у Крим, що у «велику» Україну; або ті, хто оформляє якісь документи. Відпочивальників серед них, за оцінками Олександра Лієва, колишнього міністра курортів і туризму ще вільної Автономної республіки Крим, зовсім небагато — менше 100 тис. осіб. Водночас до окупації на півострів саме як туристи щороку прибували понад 4 млн громадян України.

Незнайомий знайомець

Вже на адмінкордоні окупованого півострова українські туристи розуміють, що їм тут не раді. Російські прикордонники змушують нудитися в чергах: очікування може тривати до семи годин.

Відчуття, що на півострові приїжджих особливо не чекають, не залишає мандрівників і далі. У Криму після окупації стало більше парканів та огорож — ось що впало в око житомирянці Ірині Курчевій. Вона їздить відпочивати на півострів вже 20 років поспіль, завжди в одне і те ж саме місце: на ПБК, під Сімеїз. «Я не дуже цікавлюся політикою, а кримські гори мільйони років стоятимуть», — пояснює вона причину, через яку продовжує відвідувати окуповані землі.

А місцевому бізнесмену, з яким Курчева давно знайома, довелося посунути пляж біля власного невеликого готелю — окупаційна «влада» зажадала звільнити зручніше місце для прибулих із РФ.

Натомість видно нові дороги — в цьому сенсі Росія старається. І частині кримчан таке, за словами киянки Суходольської, подобається. Подобаються місцевим і покращення, які трапилися на півострові у сфері медобслуговування.

Батьки киянки Катерини Ковтун живуть у Криму, і вона їх періодично відвідує. Батько з матір'ю і розповіли столичній жительці, що в деяких амбулаторіях півострова зробили хороший ремонт, а перехід на страхову медицину дозволив отримувати якісну медичну допомогу.

Оцінити подібні нововведення туристам із «материка» складно — вони стикаються з іншим. Суходольська зазначила, що вхід у деякі громадські місця або подорожчав, або перестав бути вільним.

Взагалі, ціни, особливо на їжу, — хворий мозоль для жителів півострова. За даними Кримстату, вартість продуктового кошика зросла після окупації та залишається високою навіть незважаючи на запуск Керченського мосту.

Водночас інфраструктурна «революція», яка настільки сподобалася частині кримчан, за суттю, одними дорогами й обмежилася. Віктор Ядуха, головний редактор севастопольського видання Примечания, розповів: за п’ять «окупаційних» років у місті не з’явилося жодного нового виробничого підприємства. Натомість закриваються ті, що раніше працювали.

Збанкрутували або близькі до цього, за його словами, судноремонтний завод Південний Севастополь, винзавод Інкерман і винрадгосп Качинський.

Туристична поразка

Російські ЗМІ переконують себе і своїх глядачів-читачів, що у справі туризму в Криму вже точно все добре. І міст, мовляв, допоміг, і влада.

А так зване міністерство курортів півострова рапортує про успіхи: до початку вересня Крим відвідало 5,8 млн туристів, що на 11% більше, ніж торік.

Лієв сумнівається в цій цифрі. Він проаналізував дані завантаженості аеропорту Сімферополь, взяв статистику українських прикордонників, а також інформацію про наповнення деяких великих готелів і санаторіїв на півострові. І вийшов на такі цифри: за підсумками всього 2019-го півострів дістанеться до позначки 1,2 млн прийнятих ним російських туристів.

Житель Запоріжжя Ілля Богуславський навідується на півострів періодично — має в Партеніті квартиру, яку тепер планує продати. Богуславський зазначив для себе, що великі туристичні центри на ПБК — Ялта, Алушта — ще якось були наповнені відпочивальниками. А от маленькі, на зразок Партеніта, стоять напівпорожні, і місцеві готельєри за клієнтів готові буквально битися.

Схожі спостереження і в Ірини Константинової, власниці невеликого гостьового будиночка на ПБК. Вона була задоволена минулим сезоном — тоді стався певний сплеск відвідуваності, бо росіяни їхали дивитися і на Керченський міст. Але цьогоріч кількість туристів скоротилася. «Росіяни бідніють. Це помітно з того, як вони просто видавлюють знижки, бонуси, — каже Константинова. — Якщо говорити про параметри ціна — якість, то для них важливіше низька ціна».

У Суходольської за підсумками поїздки до Криму залишилося відчуття, що не тільки туристи, а й місцеві не дуже вірять у те, що Росія утвердилася в українській автономії остаточно і безповоротно.