Що робити, якщо викликають на допит за пост у соцмережі: поради експерта

Українцям, які поширили картинку з номером гарячої лінії СБУ та закликом повідомляти про завищені ціни на медичні маски, виписують штрафи.

Людям інкримінують поширювання неправдивих чуток, що можуть викликати паніку серед населення або порушення громадського порядку.

Про те, чи правильно застосовують проти користувачів соцмереж статтю Кодексу України про адміністративні правопорушення, і як довести свою невинуватість, розповів адвокат Лаврентій Царук, співвласник юридичного бюро "Лаврентій Царук та партнери".

Чи це законно – складати протоколи та засуджувати людей за те, що вони зробили репост картинки в соцмережах?

- Раджу людям одразу звертатися за правовою допомогою. Тому що ситуація явно неоднозначна.

Правильно, що в СБУ є телефон гарячої лінії, куди можуть звертатися громадяни. Але для важливих речей, а не для того, щоб його "обривали" через чийсь жарт чи злий умисел.

Це добре, що влада намагається реагувати на фейки. Звичайно, як громадяни, ми її дії підтримуємо. Але, як часто буває, задум один, а робиться все по-іншому.

Стаття передбачає покарання тільки якщо діяння вчинене у формі прямого умислу. Тобто, якщо людина, яка поширює фейк, робить це навмисно з метою спровокувати паніку.
Якщо робить не навмисно, а поширює інформацію, яка здається їй правдивою, і в неї не було умислу настання таких негативних наслідків, ніяка відповідальність за цією статтею для неї не настає. Багато хто думає, що достатньо сказати про це в суді, як штрафу не буде.

Людина яка не має умислу, не несе відповідальності за цією статтею

Однак якщо не захищатися, це дозволить порушувати права людей. І щоразу – сильніше. Ми не знаємо ставлення усіх правоохоронців – можливо, хтось на цьому заробляє собі підвищення. Можливо, усвідомлює, що не можна карати людей без умислу за цією статтею. Однак, знаючи, що люди не будуть захищатися, він понаписував таких протоколів. І відрапортував, що він супер-правоохоронець.

Як у такому разі люди можуть захистити себе в суді?

- Співробітники правоохоронних органів протокол на людину складають не заочно. А викликають для дачі пояснень і з'ясовують умисел робити паніку. Якщо поруч адвокат, він звичайно, скаже: вибачте, людина надає пояснення, що такого умислу вона не мала. Інформацію людина розповсюдила зі щирими намірами. Все, ніякого провадження у цій справі, ніякий протокол не складається. Так само, навіть якщо протокол складений, не накладається покарання. Людина яка не має умислу, не несе відповідальності за цією статтею.

Раджу громадянам, яких випадково намагаються карати за цю статтю, але вони відчувають, що не вчиняли правопорушення, доводити це в суді.

Наскільки серйозні наслідки несе присудження покарання?

- Хоча можлива тяганина з захисту своїх прав може здатися незначною – штраф лише 170 гривень – не варто ставитися до цього легковажно. На перший погляд, великих наслідків немає.

Стаття специфічна. За нею вина характеризується прямим умислом

Адміністративна відповідальність доволі м'яка. Через рік після суду особа вважається такою, що не притягувалася до адміністративної відповідальності. Однак, протягом цього року притягнення може бути враховане при вирішенні інших справ чи кримінальних проступків. Тобто, характеризуватиме людину не як доброчесного громадянина, а схильного до вчинення правопорушень.

А ця стаття – специфічна. За нею вина характеризується прямим умислом. Хоча через рік юридично стаття не враховується, дані залишаються в базі пожиттєво. Це може негативно вплинути на долю людини.

Тому, навіть якщо комусь покарання здається дріб'язковим, я би радив не допускати притягнення. Якщо вже суд притягнув до відповідальності, раджу подавати апеляційну скаргу.

Скільки є часу, щоб подати апеляційну скаргу?

- На період карантину всі строки зупиняються. Тобто, якщо хтось вважає, що пропустив термін подачі апеляційної скарги, у нього ще є час. До кінця карантину є можливість подавати апеляційні скарги.