Секрети потужного старту Баштанської громади

Охайні будинки, чисті вулиці, доглянуті парки, безліч квітників, привітні та усміхнені люди - такою зустріла нас Баштанка Миколаївської області в похмурий та холодний день наприкінці листопада.

Навіть привиділося, що заблукали та потрапили в якесь європейське містечко. Лише латки на дорогах нагадували, що ми таки приїхали в нашу звичайну українську Баштанську об'єднану громаду.

Озеленитель Олександр Бурдейний: “Якби раніше приїхали, два тижні тому, - у нас тут такі троянди були”!

Іван Васильович пояснює, що відвідував  Польшу чотири роки тому, майже одразу після утворення Баштанської ОТГ, їздив по обміну досвідом. У Баштанській громаді майже 22 тисячі мешканців, а в Солець-Куяцькій - 15 тисяч. У 2000 році у польській громаді, почався процес децентралізації, 7 тисяч, тобто майже 100 відсотків працездатного населення, не мали роботи. Люди були зайняті лише в бюджетній та соціальній сферах. Громада розпочала з того, що виділила землі під промисловий парк. Держава допомогла підвести туди всі комунікації і дороги, залучити інвесторів.

“Ой, а ви мене що, для Інтернету фотографуєте?”

Тепер на тій території розташовуються 44 підприємства. Одне з них  - птахофабрика, де працює тисяча людей. Але одна ця фабрика випускає по 242 тонни курятини щодня, бо все автоматизовано. Забезпечують м'ясом  усю Польщу, пів Європи й Україну. Але найбільший завод - залізобетонних виробів. Торгують не лише з європейськими країнами, а й і з США, Канадою. І бюджет громади сьогодні, як каже пан Рубський, - такий, що не знають куди гроші дівати. З безробітних залишилося лише 400 осіб. І то  не через брак вакансій, а просто не хочуть трудитися. Крім того, у громаді працює ще 2 тисячі заробітчан з України. 

Секрети успіху

Звісно, зробити на пустому місці “тут і зараз” промисловий парк, привабити туди інвесторів - не реально. І розвиватися, не маючи значних надходжень, теж важко. Але Баштанська ОТГ - змогла. 

З кожної своєї поїздки голова громади привозить якусь цікаву ідею, наприклад, як цю - облаштувати на набережній замість захаращеного пустиря  фотозону з сердечком, альтанкою та лавкою примирення. 

Ще один із секретів - фінансова дисципліна й відповідальність. За першим фахом Іван Рубський фінансист (з 1985 року працював  начальником фінансового управління Баштанської райдержадміністрації та першим заступником голови РДА й обіймав цю посаду 23 роки, потім став головою Баштанської міськради і ініціював об'єднання громади, куди увійшло 70% території району). Тому звик рахувати та відповідати за “кожну копійку”. 

Один із напрямків роботи  інвестиційного відділу - участь у конкурсі проєктів, спрямованих на впровадження  енергозберігаючих технологій. До речі, завдяки цьому громада отримала необхідне обладнання для проведення енергоаудиту, тобто навчені фахівці місцевого самоврядування можуть уже самі діагностувати приміщення, виявляти, де втрачається тепло.  

Також у громаді порахували, що вигідніше придбати автобуси для комунальних установ, техніку для ремонту доріг і сміттєвози для місцевого  комунального підприємства, ніж витрачати кошти на оплату послуг приватниками. З дорогами, щоправда, повністю “розібратися” поки не вдалося, бо їх ще не передали на баланс громади, вони досі значаться за областю. Але, як каже Іван Васильович: “Ми працюємо на упередження, як тільки передадуть, зможемо їх одразу довести до ладу”.   

А тим часом облаштували 26 зупинок по всій громаді та відновили греблю, яка була в аварійному стані. 

У громаді також ретельно контролюють якість робіт та відповідальність підприємців, які виконують замовлення громади. Зокрема, у Баштанці мріяли побудувати олімпійський басейн. Проте проєктант, він же виконавець, “попався” на завищенні вартості робіт. І це при тому, що вже два роки поспіль громада отримує перші місця у всеукраїнському  конкурсі на  прозорий бюджет. 

Тому з будівельником розірвали угоду, судяться (щоб повернути кошти) та шукають нового підрядника. Тож відкриття басейну, яке планувалося у цьому році, поки довелося відкласти. 

Власний бренд

Тим часом громада вкладає значні кошти в те, щоб Баштанська громада стала “впізнаваною”: розвивають спортивні, творчі гуртки, проводять фестивалі. І результати вже є. Веслярі, футболісти з Баштанки - призери всеукраїнських та міжнародних змагань. На батьківщині відомого “короля батерфляю” Семена Бойченка в селі Мар'ївка  Баштанської громади проводять всеукраїнські змагання з плавання. А ансамбль “Славія” щороку привозить по декілька гран-прі з різних відомих фестивалів. 

Лише в хореографічних гуртках займається майже 2 тисячі дітей

А в громаду зі всієї країни приїжджають, зокрема, байкери на популярний мотофестиваль-пікник “Чупакабра”, який уже декілька років поспіль проходить у Христофорівському лісі. 

Крім того, Баштанська громада вже має “власну марку” - логотип, який розробив Леонід Марущак.

Фото зі сторінки програми DOBRE у Фейсбук. У центрі - портрет відомого українського художника-монументаліста, уродженця Баштанщини Григорія Довженка, чиї “кам'яні вишиванки”  стали основою логотипу.

P.S. На виборах 25 жовтня жителі громади обрали нового голову,  Олександра Берегового.  Іван Рубський привітав наступника з перемогою та побажав йому й депутатам нової каденції мудрості та терпіння, наснаги та успіхів у подальшій розбудові територіальної громади. Не розгубити кадри та продовжити намічені плани на перспективу, підтримувати авторитет Баштанської міської ради, як однієї з найбільших і найпотужніших громад не лише в Україні, а й за її межами.

Всі фото Ірини Ухваріної