Саміт Східного партнерства: чого чекати Україні?
Економіка, державне управління, довкілля, цифровізація та інклюзивне суспільство - підтримці цих пріоритетів було присвячено одноденний Саміт Східного партнерства, який відбувся 15 грудня у Брюсселі.
Його учасники також приділили особливу увагу питанням безпеки та обороноздатності України, боротьбі з пандемією COVID-19 та ініціативі “Асоційованого тріо” щодо розширення співпраці з ЄС. Журналістів Медіаплатформи “Вгору” запросили до участі у віртуальному прес-турі на Саміт. Тож деталі про його роботу та результати - в матеріалі Тетяни Назаренко.
Формат “Східного партнерства” є зовнішньополітичною ініціативою Європейського Союзу, спрямованою на налагодження більш тісних відносин із рядом Східноєвропейських країн.
Цього року від Євросоюзу у ньому взяли участь президент Європейської ради Шарль Мішель та очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. Україну, Грузію, Молдову, Вірменію та Азербайджан представляли президенти та прем'єр-міністри держав.
Стілець ще однієї країни-учасниці партнерства - Білорусі, символічно залишався порожнім. Держава офіційно заявила про свій вихід з партнерства. До того ж Євросоюз не визнає Лукашенка законним президентом та наклав на Білорусь жорсткі санкції через створення штучної міграційної кризи поблизу кордону з ЄС.
Разом з тим, порожній стілець символізував відкритість Євросоюзу до співпраці з білоруським народом за умови обрання лідера країни, який будуватиме державну політику на демократичних засадах.
Президент Європейської ради Шарль Мішель
Саміт базувався на цінностях верховенства права, фундаментальних свобод, демократичних принципах. Це основа бачення Євросоюзу роботи в майбутньому з країнами Східної Європи, повідомив під час зустрічі з журналістами президент Європейської ради Шарль Мішель:
"Крім того, наш саміт став можливістю затвердити, знову ж таки, процеси реформ, які є ключовими, для того, щоб Східне партнерство впевнено йшло у майбутнє, а також допомогло очікуванням громадян у економічному зростанні, цифровізації, зміні клімату. Тобто, ми розглядаємо ці питання в одній площині. Звичайно, наші прагнення тісно пов'язані із зусиллями щодо впровадження реформ, а також виконанням зобов'язань нашими партнерами".
Грант у 2,3 мільярди євро для залучення інвестицій на 17 мільярдів євро
Декларацією, підписаною за результатами Саміту, затверджено новий план розвитку Східного партнерства «Відновлення, стійкість та реформи». Він базується на двох складових - державне управління та інвестиції. Відповідно регіональному Економічному та інвестиційному плану, країни Східного партнерства отримають грант у розмірі 2,3 млрд євро, для подальшого залучення до 17 млрд євро державних і приватних інвестицій.
Грантові кошти виділятимуть упродовж подальших п'яти років. Передбачається, що приватних інвесторів стимулюватиме долучатися до проєктів підтримка та гарантії Євросоюзу:
“Зараз треба наші зобов'язання перевести у конкретні проєкти для молоді, інфраструктури, середніх та малих підприємств, для інновацій з використанням Європейського бюджету, а також Центрального Європейського банку та Європейського банку реконструкції і розвитку. Вони теж брали участь у нашій зустрічі”, - говорить Шарль Мішель.
Пріоритетні проєкти, на які будуть видідені 2,3 млрд євро, мають на меті покращення якості життя громадян держав Східного партнерства та розвиток бізнесової сфери у країнах. Зокрема, йдеться про підтримку малого та середнього бізнесу, перехід до цифровізації, налагодження транспортного сполучення, захист довкілля, реформи у сфері здоров'я та освіти, енергоефективність.
Немає безпеки - немає процвітання
Також під час Саміту наголошено, що Європейська спільнота підтримує територіальну цілісність України, адже без вирішення питань безпеки не можливе процвітання та розвиток у регіоні.
Очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн
Нарощування збройних сил Росії на українському Східному кордоні викликає у ЄС занепокоєння:
“Ми запевнили Україну, що одностайно підтримуємо суверенність України і не буде ніяких сумнівів, що Європейський Союз буде відповідати жорстко на будь-яку агресію проти України, - наголосила під час прес-конференції очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн - Санкції проти Росії - вони є і вони спрацьовують на сьогоднішню ситуацію. Але комісія Європейської ради влітку попросила нас підготувати санкції у разі наступної агресії. Ми підготувалися, аби дуже швидко відреагувати на будь-яку агресію. Ми встановили Нормандський формат, де Німеччина і Франція є модератори і спостерігачі, а конфліктуючі сторони - Україна і Росія”.
Спільна боротьба з пандемією триватиме
Ще однією ключовою темою Саміту стала спільна боротьба з пандемією COVID-19:
“Європейський Союз 13 млн вакцин розповсюдив у країнах Східного партнерства і буде розповсюджувати їх надалі, - повідомила Урсула фон дер Ляєн. - Щойно ми підписали угоду на 35 мільйонів з Польським банком розвитку, який дозволить Європі направити більшу кількість вакцин до країн Східного партнерства. Ми також готові надавати вакцини і для Білорусі”.
У Декларації за результатами Саміту йдеться також про визнання Євросоюзом ініціативи “Асоційованого тріо”. Його країни-партнери, Україна, Грузія та Молдова, вже рік успішно співпрацюють в рамках "Східного партнерства" та Угоди про Асоціацію і є найбільш активними на шляху до євроінтеграції, порівняно з Вірменією та Азербайджаном.
-preview.webp)
