У п'ятницю, 8 листопада, на редакційну пошту нашого видання прийшов незвичайний, а в наші часи, можна сказати, навіть екзотичний, лист.
Цього разу кореспондентом «Вгору» став не хто інший, як ... Роскомнагляд (він же - Федеральна служба з нагляду в сфері зв'язку, інформаційних технологій і масових комунікації Російської Федерації).
У документі російські інфоцензори повідомляють, що, з їхньої точки зору, окремі публікації видання «Вгору» «содержат информацию, распространение которой в Российской Федерации запрещено». А тому вони попереджають, що, в такому разі, заборонений (або, принаймні, обмежений) буде і доступ до сайту.
${gallery:260e3565886923f96fe05a650e77a3e8}
Приводом до таких драконівських заходів стала давня публікація на сайті «Вгору» під назвою «Лист Поліни Жеребцової Михайлу Ходорковському». Поліна Жеребцова - відома російська правозахисниця родом з Грозного, автор вкрай дисидентських «Чеченських щоденників», критика яких з боку кремлівської влади в результаті змусила її запросити політичного притулку в Фінляндії.
Роскомнадзор загрожує:
«С момента получения настоящего уведомления Вам необходимо незамедлительно проинформировать об этом владельца сайта в сети «Интернет» и уведомить его о необходимости удалить информацию, распространение которой в Российской Федерации запрещено. В случае отказа или бездействия владельца сайта в сети «Интернет» провайдер хостинга обязан ограничить доступ к такому сайту в сети «Интернет» в течение суток с момента получения настоящего уведомления.
В случае непринятия провайдером хостинга и (или) владельцем сайта указанных мер будет принято решение о включении сетевого адреса, позволяющего идентифицировать сайт в сети "Интернет", содержащий информацию, распространение которой в Российской Федерации запрещено в реестр, а доступ к нему операторами связи будет ограничен».
Цікаво, що, згідно з актуальною статистикою, відсоток аудиторії «Вгору» на території РФ на сьогодні не вище 3%. Тому, м'яко кажучи, від струсу кулаками з Москви виданню ані холодно, ані спекотно. До того ж незрозуміло, на яких саме підставах російський орган нагляду може «нє пущать» в мережеву павутину матеріали, розміщені на веб-сторінках інших держав. Тому «Вгору» навіть не подумали виконувати вказівки російських чиновників.