Рушійні сили прогресу

Днями я натрапив на розшифровку виступу віце-президента США Джо Байдена на Раді з міжнародних відносин у Нью-Йорку. Ця невелика зустріч відбулася майже два тижні тому, і у виступі Байдена був один украй важливий момент. Він розповів, як минулого року був уповноважений передати президенту Петру Порошенку умови, за яких США готові надати Україні другу кредитну гарантію на $1 млрд. За словами Байдена, Штати готові були зробити це, але якщо Порошенко звільнить генпрокурора Віктора Шокіна.

"І тоді я підкреслив: я не підпишу цей транш, поки ви не звільните його. Говоритимемо прямо",— процитував сам себе Байден. І додав, що непохитний у цьому питанні не тому, що Вашингтону до вподоби жорсткі переговори з Києвом, а тому, що в ЄС є вже п'ять країн, які хочуть вийти з режиму санкцій щодо Росії, і їм не можна давати жодного приводу. А корупція і відсутність реформ в Україні і є таким приводом.

Я, звісно, здогадувався, що американці тиснули в питанні зі звільненням Шокіна з посади генпрокурора. Але не знав, що вони були настільки категоричні.

Тепер зрозуміло, що Порошенко звільнив Шокіна не тому, що той був бездарним і бездіяльним головою Генпрокуратури (ГПУ), який покривав корупцію та не міг — чи свідомо не хотів — розслідувати очевидні та кричущі епізоди як чиновників, так і колишніх регіоналів. А тому що американці зажадали. Інакше б грошей не дали.

І тут у мене постало питання: а чи були б в Україні якісь помітні зміни, якби не американці, ЄС і МВФ під керівництвом Крістін Лагард? Ті невеликі позитивні зрушення в Україні, що з'явилися за останні два роки, відбулися завдяки українському керівництву або всупереч?

Давайте згадувати. Реформа поліції. Її повністю розробляли та супроводжували американці. Писали положення і законодавчі акти. Потім надсилали інструкторів і навіть форму для патрульних оплатили США. Імпульс весь час ішов звідти.

Підвищення тарифів на газ. Важливий і непопулярний крок для створення ринкових умов і боротьби з корупцією в галузі. Вимога МВФ.

Створення незалежного органу Національного антикорупційного бюро (НАБУ) для ефективної боротьби з корупцією. Вимога Євросоюзу і МВФ.

Запуск е-декларування для запобігання приховуванню незаконних доходів чиновників. Вимога Євросоюзу і МВФ.

Прозорість банківського сектора. Законодавча норма, згідно з якою українські комерційні банки зобов'язані розкрити кінцевих бенефіціарів, що в результаті підвищить відповідальність власників банків і слугуватиме превентивним заходом проти "розводів" вкладників. Вимога МВФ.

З генпрокурором Шокіним ми вже розібралися. Якби не публічні вимоги посла США Джеффрі Пайєтта звільнити Шокіна (після одного з його виступів заступник голови фракції БПП Ігор Кононенко навіть заявив, що США повинні відкликати свого посла) і пряма вимога віце-президента Байдена, очолював би Шокін ГПУ досі.

3 жовтня МВФ оприлюднив оновлений меморандум з Україною і тепер вимагає, щоб до кінця місяця всі високопосадові чиновники в електронному вигляді задекларували свої доходи й активи.

Фонд також просить, щоб до кінця того-таки жовтня уряд нарешті вирішив, які держкомпанії будуть приватизовані, а які — ліквідовані. На вході та на виході держкомпанії через свої "прокладки" і ручних менеджерів доїли люди, причетні до БПП і Народного фронту. Вони ж і гальмували приватизацію. Все, цьому край. Доїти тепер нема кого. А в кінці листопада представники фонду хотіли б, щоб Рада ухвалила закони, що дають більше повноважень НАБУ.

МВФ також вимагає пустити українську ріллю в комерційний оборот. Дозвіл на продаж землі сільгосппризначення виведе ринок з тіні, підніме ціни на землю, що дозволить використовувати її як заставу в банках і залучить значні інвестиції.

Отже, на мою думку, достатньо.

І хто в результаті більше піклується про те, щоб Україна не залишилася злиденною, відсталою і корумпованою країною, а модернізувалася і рухалася вперед?

Якщо в країні і відбуваються якісь зміни, то тільки тому, що є американці, Євросоюз, МВФ і громадські активісти. Це полікомпонентна формула українських реформ: зовнішні кредитори і США з ЄС тиснуть ззовні, активісти та журналісти — зсередини.

А все політичне керівництво країни обрало тактику лавірування між різними групами впливу замість того, щоб ламати старе, створити нове і взагалі вести за собою. Хоча саме для цього в 2014 році українці вигнали маніяка-клептомана та його армію мародерів, вручивши мандат на зміни Порошенко і Ко.

Поки ж основними рушійними силами будь-яких відчутних змін в Україні є Джо Байден і Крістін Лагард.

Віталій Сич

Головний редактор НВ