Працівник одного з пожежних загонів області розповів про своє життя в тимчасово окупованому місті.
Сергій Піоро виїхав до міста Тальне Черкаської області та влаштувався за спеціальністю. У тимчасово окупованому Херсоні чоловік працював у одному із Державних пожежно-рятувальних загонів. За його словами, росіяни намагались переконати його з колегами співпрацювати з ними. Сталось це після того, як керівництво відмовилося йти на контакт з окупантами. Як згадує Сергій, одного колегу, який фотографував місця надзвичайних ситуацій для звітності по роботі, вони не відпустили живим. Про це пише видання “Вісті Черкащини”.
Сам Сергій Піоро корінний житель Херсона, 13 років працював у Державній службі надзвичайних ситуацій. Хоча він жив із сім’єю біля Антонівського мосту й бачив як війська рф захоплювали місто, все одно не планував покидати місто. Та після побачених жахіть у Бучі змінив свою думку:
"Коли дружина почула про те, що відбулося у Бучі, то наше рішення змінилося. Тому, за першої нагоди, дружина з дітьми виїхали у Польщу, а згодом їм вдалося переїхати в Англію. Зараз з ними все гаразд. Діти готуються до початку навчального року", – розповідає чоловік.
За деякий час Сергія переконали до виїзду дружина та батьки, тож він покинув Херсон. Виїжджали зі складнощами, три дні та з ночівлею по селах. Так чоловік дістався міста Тальне Черкаської області. Наступного дня після приїзду пішов влаштовуватися на роботу до 13-ої Державної пожежно-рятувальної частини 4-го Державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України:
"Зустріли мене тут привітно, колектив дуже приємний та дружній. Я у них став першим переселенцем, який прийшов на роботу. У Херсоні ж працював водієм пожежної машини, тут такої вакансії не було, тому мене взяли працювати пожежним. Працюю уже понад місяць. Колеги по роботі завжди все підказують, розказують, допомагають та навчають. За звичкою спостерігаю за роботою водія, бо ж сам знаю, як і що потрібно робити. Обирав цю професію саме тому, що тут дуже важливим є оперативна доставка рятувальників до місця надзвичайної події. Тому для мене величезним задоволенням було швидко їхати та вправно маневрувати, щоб встигнути вчасно врятувати життя людей", – розповідає Сергій.
Чоловік завжди залишається на зв’язку зі своїми батьками, які досі в Херсоні, та колегами по роботі. Він наголошує, що рятувальники продовжують свою роботу в місті під українським стягом, бо ж розуміють, що без них цього зробити ніхто не зможе.