РАЙлікарня: один день спекотного літа

Маленький жовтий автобус забрав пасажирів на центральному ринку Херсона і вже двадцять хвилин торохтів по степовій дорозі. У пошарпаному салоні люди обговорювали ціни і політику.

Поруч мене вусатий чоловік розповідав про свого друга, який лежить у районній лікарні. Відразу більшість пасажирів з політики переключилися на медицину. Вирішували, де краще лікуватися – у своїй райлікарні чи їхати до міста. Частина була за поїздки до херсонських лікарів, а інші за те, щоб лікуватися вдома. Отак за розмовою спливло півгодини. Наша зупинка. Білозерська районна лікарня

З чого починається лікарня?

Будь який солідний медичний заклад починається з парку. І Білозерська районна лікарня не виняток. Білі корпуси губилися у морі зелені. Стиглі абрикоси обсипалися на зелені галявини. Пахло медом і літом, а не специфічним медичним запахом, хоч зовсім поруч буле пологове. А неподалік медики облаштували майданчик для маленьких. З підручних матеріалів зробили: коника, будиночок , дерев’яний літачок. Був час ранкових процедур. На лавочках сиділи відвідувачі, серед них був і вусань, з яким їхала у автобусі , і чомусь було багато дітей шкільного віку. Старша медична сестра мені пояснила, що це місцеві діти, вони люблять гуляти у парку. І додала, що краще б я приїхали у травні . Тут все цвіте. Дуже багато квітів, особливо тюльпанів. Така собі квіткотерапія. Як побачиш оте все розмаїття – веселіше стає на душі. А це важливо, для одужання.

Нарешті, після обов’язкової понеділкової наради, мене прийняв головний лікар Дмитро Доманський. Працює на цій посаді з 2011 року Головлікар молодий, енергійний та елегантний.

Йому часто телефонують, заглядають у двері. Він попросив не турбувати, відключив телефон, та пообіцяв чесно відповісти на всі питання.

У нас душевніше та дешевше

Спочатку статистика. Лікарня велика - шість відділень на 200 ліжок та поліклініка у райцентрі. Є ще два відділення - у Станіславі на 20 ліжок і Дар’ївці на 35. Персонал 385 працівників. Лікують майже 9 тисяч хворих у рік. Поліклініка приймає за цей же період понад 340 тисяч пацієнтів. А вже скоро проведуть ремонт багатоповерхового довгобуду, що стоїть з 1991 року, і на першому поверсі запрацює нова поліклініка. Поверхи над нею обладнали під квартири. Медики отримали безпроцентні кредити (є програма для сільських лікарів) та придбали там житло. Майже у всіх відділеннях лікарні зробили ремонти, придбали обладнання. Відремонтували і харчоблок.

Запитала, чим годують хворих. Чи є, як у міських лікарнях, можливість замовити їжу за гроші. Виявилось, у райлікарні, в основному, пацієнти бідні, тому ця платна послуга не прижилася. Торік на харчування витрачено 860 тисяч гривень. Зараз фінансування зменшилося. Допомагають урізноманітнити стіл хворих фермери району. Яблука, кавуни, помідори, цибуля, картопля – подарунки від тих, хто лікувався у цьому медичному закладі чи лікував своїх рідних. Білозерка невеличка, і про потреби лікарні знають. Кухарі роблять все, щоб приготувати із мінімального набору продуктів щось їстівне.

Дмитро Доманський пояснює недофінансування медичного закладу, як це не дивно, підвищенням мінімальної зарплати. Весь бюджет «з’їлає» зарплата персоналу лікарні, на медпрепарати та продукти залишилося зовсім мало. Допомогла районна рада – виділила 100 тисяч гривень на харчі та 250 тисяч на ліки. У минулому році вистачило грошей, щоб пролікувати деяких хворих абсолютно безкоштовно, від початку до кінця, та ще й з собою дати ліки. Те ж стосується і аналізів. Базові робили всім безкоштовно. До квітня у лікарні не було, навіть, благодійного фонду для внесків за аналізи. Але навесні вже вимушені були відкрити. У цьому році безкоштовно лікують ургентних (тих кого привезла «швидка») хворих . Є в лікарні «ургентна шафа» з набором необхідних ліків. Стовідсотково безкоштовно проводять лікування ветеранів війни та учасників АТО. У лікарні є принцип – якщо можеш купити ліки за свої – подякуємо, якщо ні – лікуватимемо.

Дмитро Доманський каже, що місцева влада їм допомагає. Та й у самій лікарні не сидять склавши руки . Виграли грант, і тепер вся територія освітлюється за рахунок сонячної енергії. Шукають спонсорів – і ті дарують лікарні нове обладнання та меблі. За останні три роки придбали багато новинок для хірургічного відділення. І тепер там блискуче роблять лапароскопічні операції.

Пологовий будинок – гордість лікарні

Гінекологія – особлива гордість головлікаря. Там обладнані палати для партнерських родів, є одномісний віп-блок, перебування у яких коштує 200 гривень за весь період, кімната для реєстрації малюків. Навіть звичайні палати дуже комфортні. Цілодобово працює акушерка. Тут можна народити абсолютно безкоштовно, особливо коли вагітну привозять сюди по швидкій. І бувають випадки, коли сюди їздять народжувати з Херсона. До 10 відсотків жінок з обласного центру. Бо тут точно дешевше. Але є і договірні пологи. Ціну мені не назвали, пояснили, що це комерційна таємниця.

У минулому році у пологову будинку Білозерки народилося більше 300 малюків. Кілька років тому тут зробили ремонт, і умови, в яких народжується дитина, комфортні. Придбали новеньке обладнання, у тому числі інкубатор для немовлят за рахунок місцевого бюджету. Використовують працівники відділення також і сучасні методики, але вважають, що пологи – фізіологічний процес, і він потребує мінімального втручання.

В одній з палат, куди завела мене мед сестра, побачила щасливу трійцю. Мама, тато і малесеньке дитинча, яке з перших хвилин свого життя було у колі сім’ї. Татко новонародженої дівчинки на питання, як він пережив партнерські роди, сказав, що йому було напевне страшніше за дружину, бо вона тяжко працювала, а він дивився і не знав , як допомогти. Але дуже радий, що пройшов цей іспит.

Показали кімнату для реєстрації малюків. На стінах розписи – лелека несе клуночок з дитинчам – все це витвори медсестри відділення. У вільний від основної роботи час вони приходила сюди і малювала. Ці її наївні і недосконалі фрески, напевне, запам’ятаються на все життя тим, хто виносив звідси загорнуте у пелюшки своє маленьке щастя.

Про медичну реформу

На жаль, поки в лікарні немає спеціаліста з УЗІ. Шукають третій місяць. Пояснює це головлікар тим, що маленька зарплата. А що стосується «вдячності» людей, то це дуже делікатна проблема. Не повинен медик вимагати цю «вдячність». Це ненормально, але у лікаря вибір невеликий – або жебрак, або хабарник. І це треба міняти.

Але треба починати знизу, вважає Дмитро Доманський. Наприклад з ФАПу, де повинно бути все, щоб надати людині первинну допомогу. Чи профілактичних оглядів, бо краще виявити хворобу на ранніх стадіях. У Білозерській райлікарні вже багато років замовляють флюорограф у сусідньому районі, бо свого немає, і він два місяці їздить по селах району. Щороку майже шість тисяч селян користуються цією послугою.

Ось що думає про медичну реформу Дмитро Доманський: «Від неї повинен виграти пацієнт. Наприклад, він приходить у лікарню, а в нього немає грошей… Ми будемо його лікувати, інакше не можемо. Але і пацієнт повинен нести відповідальність за своє здоров’я. Людині обов’язково треба раз на рік пройти медогляд. Я був на стажуванні у країнах Балтії, вивчав, як це працює у них. Якщо людина захворіла, прийшла до лікаря, а він побачив у її медкарті, що вона не пройшла медогляд – страхова компанія не дасть на лікування ані копійки.

Якісь елементи медичної реформи вже є і у нашій лікарні. У нас добре працює програма «Доступні ліки». Ми в області лідери по відшкодуванню грошей, одразу переказуємо кошти. На рік маємо на Білозерський район 920 тисяч гривень на реімбуксацію. У нас тисячі людей завдяки цій програмі отримують безкоштовні ліки. Нагадую, у нас лікуються здебільшого бідні люди, і вони не можуть без цих ліків.

Починаємо впроваджувати систему електронної медицини, і у нас вже можна записатися в Інтернеті на прийом до лікаря. Також написали гранти, маємо надію, що виграємо комп’ютерну техніку. Без неї програму не запустити. Зараз працюємо над базою даних пацієнтів. У ній буде 62 тисячі жителів нашого району. Створюємо систему зв’язків між первинною та вторинною медичною допомогою. Щоб хворий, наприклад, із Станіслава прихав сюди, а у лікаря до нього вже майже питань нема. Бачив, як працює ця система в Естонії. Там у картці є все – чим хворів, як лікували, щеплення. Це дуже спрощує лікування хворого. За цим майбутнє. Тож роботи багато».