Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій констатує, що в Україні існує проблема домашнього насильства, і виступає за просвітництво українців щодо цього питання та боротьбу проти насильства.
Про це повідомили на сайті організації, повідомляє Zmina.
У грудні 2017 року Верховна Рада ухвалила Закон України “Про запобігання та протидію домашньому насильству” та закон, що мав допомогти реалізувати положення Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами. Однак документи ухвалили з поправками, що вилучили з тексту поняття “ґендер”, “ґендерна ідентичність”, “ґендерно зумовлене насильство”, “ґендерні стереотипи” та “сексуальна орієнтація”.
Відкрито проти ратифікації конвенції виступали, зокрема, у Раді Церков, члени якої звернулися до тодішнього голови Верховної Ради Андрія Парубія та очільника комітету ВР України з питань соціальної політики Людмили Денісової з офіційними заявами про те, що поняття “ґендер” загрожує українській сім’ї, попри думки експертів з цього приводу.
“Релігійні лідери різних конфесій розуміють, що сьогодні існує потреба розвивати нормативно-правову базу України задля спільної безпеки та розвитку культури ненасильницького співжиття, особливо в родинах. Від імені релігійних спільнот, які ми представляємо, Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій заохочує парламент та уряд розвивати національне законодавство на засадах загальної безпеки, моралі та доцільності, для чого готові надати практичні рекомендації та делегувати фахових представників до міжвідомчої робочої групи у разі її створення”, – йдеться в заяві Ради Церков від грудня 2020 року.
Напередодні голова Православної церкви України митрополит Епіфаній закликав українок не мовчати про проблеми домашнього насильства. У Раді Церков також закликають доєднатися до представників різних конфесій, які створили ініціативу “Зупини насильство”, щоб протидіяти насильству вдома.
У Раді Церков вважають, що можуть допомогти подолати проблему домашнього насильства, зокрема, навчанням дітей і молоді та “наданням турботливої опіки”.