"Прийшов чек на €400, щоб зібрати сина до школи" - досвід українки у Франції

У Франції люди в основному розраховуються карточкою. Готівкою носять із собою лише невелику суму. Тому банк та адміністрація бачать усі виплати і покупки. Коли є потреба, держава допомагає з усім, що стосується дітей.

Про це Gazeta.ua розповідає українка Наталія Сімерецька. 15 років живе у Парижі.

"Пам'ятаю, як старший син пішов у школу, і перед тим я не працювала. Мала дохід не великий, але і не дуже низький. Від мерії прийшов чек на 400 євро, щоб зібрати сина до школи. На другий рік до школи пішов молодший син. Я уже працювала, тому допомогу дали, але менше, - розповідає Наталія. - Моя сусідка з островів — антійка. Має п'ятьох дітей, але ніколи не була заміжня. Їй від мерії дали трикімнатну квартиру. Вона платить за неї 100 євро. Все інше доплачує держава. Щоправда до неї приходять з регулярними перевірками".

Французи пізно одружуються. Часто живуть у цивільному шлюбі.

"Двоюрідний брат чоловіка живе із дівчиною у цивільному шлюбі 30 років. Взяли в кредит будинок, народили двох дітей. Це вважається звичним. Француженки більше зайняті кар'єрою, народжують пізно. В садочок може йти сива бабуся і вести не онука, а сина, - розповідає Наталія. - Якщо з'являється дитина, нею в більшості випадків займається няня. Коли батьки залишаються з сином чи донькою сам на сам, не знають, що робити. Можуть привести в школу у тонкій футболці взимку. І головне, ніхто нікому нічого не скаже. Не будуть, як у нас в Україні вчити і розказувати, що ти погана мама чи не так вдягнулася".

В Україні жінки менше захищені державою, тому більше залежать від чоловіків.

"Жінці з дітьми самотужки дуже важко стати на ноги і прогодувати сім'ю. Вона не настільки соціально захищена. У Франції — жінка богиня. Може вигнати чоловіка і чудово почуватися. Після розлучення чоловік платить аліменти на дітей і для її рівня життя, яке в неї було при заміжжі. Аж поки знову не вийде заміж. Тому жінка може сидіти в ресторані, пити вино. А чоловік може залишитися вдома, готувати вечерю і прати дитячі речі

За словами Наталії, вразило те, що у Франції прийоми їжі розраховані погодинно.

"Для них незвично, що ми можемо їсти, коли хочеться. Наприклад, вся країна в сім годин вечора сідає за стіл. Одна знайома українка навіть розвелася зі своїм чоловіком. У вихідний день вона просиналася пізніше сніданку і він не давав їй їсти. Казав, щоб чекала обіду".