"Прозоррий" державний аудит

З ініціативи команди Dozorro (Трансперенсі Інтернешенл) та за підтримки Фонду Євразія (через Агенство США, USAID) і уряду Великої Британії (UK aid), було проведено дослідження ефективності роботи Дежаудитслужби України. Ознайомитися зі змістом презентованого звіту можна тут.

Інформація буде корисною не тільки для учасників закупівельного процесу та контролерів, а також для громадськості, податкові кошти якої реалізує державне підприємство.

Державний аудит – мета та завдання

Основний контроль за дотриманням законодавчого регламенту в електронному просторі системи Прозорро здійснює Державна аудиторська служба України. Зберігати кошти платників податків України та контролювати їх освоєння з точки зору раціональності – перше завдання державного перевіряючого. Слідкування за дотриманням бюджетного законодавства та аналіз ведення бухгалтерського обліку державного підприємства Замовника на наявні порушення законів -  основна мета контролюючого органу, що вільний влаштовувати незаплановані перевірки, вимагати виправлення наявних порушень чи виписувати штрафні санкції. Відтак, без відповідальної роботи контролерів неможливо створити довіру між державою та бізнесом.

Передісторія

З червня 2010 року моніторинг за проведенням державних закупівель покладався на Міністерство економічного розвитку та торгівлі України. Через рік було внесено поправку та наголошено на систематичному дослідженні проведених закупівель та оцінці їх ефективності. Контрольно-ревізійне управління разом із Держфінінспекцією та Держаудитслужбою протягом трьох років (2015-2018) здійснювали перевірки проведених закупок, їх аудит та ревізію. З 1 серпня 2016 року відповідальність за моніторинг покладалася вже локально тільки на Держаудитслужбу, що не могла здійснювати цю функцію в силу того, що сам порядок проведення такої аналітики не було передбачено її нормативно-правовими нормами, і тільки через два роки (у грудні 2017 року) внесли правку до статті 7 і врегулювали дії служби під час аналізу. Після довгих адаптивних місяців роботи вже збільшеного штату аудиторів, - 16 жовтня 2018 року було опубліковано перше заключення на проведену перевірку.

Нововведення у «прозоррому» аудиті

За нової редакції Закону про державні закупівлі, що вступив в силу 20 квітня 2020 року, повноваження зазначеної служби було значно розширено. Усі державні закупівлі відтепер мають здійснюватися за підвищеного контролю, а Держаудитслужба за нових правил має можливість накладати штрафи без рішення суду. Здавалося б, така незалежність від судової процедури спростить робоче завдання аудитора та підвищить результативність перевірки. Завдяки регулярному вдосконаленню системи автоматичного моніторингу Прозорро, що включають роботу індикаторів, які спроможні відсіювати за певними ознаками підозрілі зв’язки між учасниками процесу та їх тендери, робота спеціалістів аудиту з профільного електронного кабінету системи мала б полегшити завдання.

Чи працюють аудитори?

Додатковим джерелом інформації про наявні правопорушення, окрім ризик-індикаторів, є органи влади та місцеве самоврядування, а також громадські організації та медіа. Кожного дня в Україні через систему Прозорро проводиться закупівель приблизно на 1,5 млрд. гривень. Наскільки заощадливими та ефективними, в результаті, є дії Замовника – має оцінювати представник державного аудиту, середнє навантаження на якого складає близько трьох перевірених закупівель на місяць, замість розрахункових 9-10 процедур.

Згідно з дослідженням команди Дозорро, з перевірок, що були проведені у період з вересня 2018 року по кінець 2019 року, опрацьовано аудиторами було лише 1,79% усіх держзакупівель зазначеного періоду, з яких 92% було проведено з порушеннями. Виходить, що за умови активнішої роботи можна буде виявити ще більше правопорушень. Близько 30 тисяч органів державного замовника щороку проводить процедур на орієнтовну суму в 600 млрд. гривень, з ними співпрацює ще близько  300 тисяч комерційних підприємств. За 2019 рік тільки 43 Замовники отримали адміністративні штрафи за вчинені правопорушення. А після вступу в дію нової редакції Закону за три місяці роботи було оштрафовано лише 64 посадовця, згідно поданої інформації ГО «Громадський контроль». Більше половини проведених моніторингів відкривалося за ініціативи самої Держаудитслужби і дуже влучно, це говорить про те, що потенційно правопорушень у системі є набагато більше. Що цікаво, у 61% виписаних штрафів правопорушення Замовником чомусь не усувається, а тільки 3,3% рішень перевірок оскаржуються в суді.

Оскільки, велика команда Прозорро має на меті викорінення корупційної «пухлини» з українського економічного поля, логічно, що регулярна аналітика в усіх напрямках роботи системи має здійснюватися повно та якісно. Станом на червень 2020 року було проведено це ґрунтовне аналітичне дослідження роботи основного контролюючого органу у тендерних закупівлях і зроблені не дуже радісні висновки.

Топ-менеджери ЕСЗ зазначають, що в країні відсутній достатній контроль за державними закупівлями, а аудиторська служба навіть після розширення повноважень те переналаштування законодавчої бази, якісних та активних змін у своїй роботі не виявляє. Відсутність напрямку розвитку та плану дій для уникнення та попередження повторних порушень говорить сама за себе. Велика кількість перевірок зі статусом «у процесі» чи просто відсутнім висновком теж, на жаль, відображає справжню роботу аудиторів. Безкарність уже виявлених правопорушень не тільки не створює безпечного ринку для бізнесу, а й лише більше спотворює корупційне явище в Україні.

Усі прогресивні та новітні напрацювання системи Прозорро не будуть працювати за умови відсутності належного контролю за дотриманням фінансового законодавства, що, у свою чергу, погано вплине на бізнес та ринок, а значить, і на  економіку в цілому.