Промисловість у Херсоні: все з нуля

В Україні існує 12 індустріальних парків. А незабаром їх має стати на два більше. Бо подібні дива промисловості планують створити й у нашому місті.

Ще у червні цього року міська рада своїм рішенням створила “Херсонський індустріальний парк”. Протягом 50 років він працюватиме на території Херсонського машзаводу. І займатиме 73 гектари, тобто чверть території підприємства.

Поки що це лише проект. Але він уже презентований депутатам і журналістам.

Крок до Європи

Що ж воно таке і навіщо потрібне Херсону? Відповідь умістилась у восьми пунктах. Створення подібного парку має призвести до: покращення інвестиційної привабливості міста, насичення ринку новою конкурентоспроможною продукцією вітчизняного виробництва, збільшення експортного потенціалу місцевих підприємств, сприяння розвитку малого і середнього бізнесу, створення нових виробничих потужностей на основі інноваційних технологій з високим рівнем конкурентоспроможності, зменшення безробіття, розвитку соціально-побутової, транспортної та комунальної інфраструктури, покращення добробуту та рівня життя населення міста та прилеглих населених пунктів.

Період роботи над створенням парку у концепції значився з 2017 по 2024 рр. Керувати ним буде спеціальна компанія, яку оберуть під час конкурсу.

Хто ж зможе там працювати? Будь-яке підприємство, бажано із сфери сільгоспмашинобудування. Для цього йому лише треба зареєструватися в Херсоні та укласти договір із керуючою компанією. І мати бізнес-план або  програму розвитку на території парку щонайменше на 10 років. Є ще кілька умов. По-перше, учасники індустріального парку мають бути прибутковими та працювати в рамках чинного законодавства. Далі створити нові робочі місця із розрахунку – не менше 20 робочих місць на гектар загальної площі. Ну і, зрозуміло, своєчасно сплачувати орендну плату за земельну ділянку.

Є у розробників іще один аргумент. На їх думку, в  індустріальному парку працюватимуть переважно жителі Херсона та ближніх сіл. Та чи знайдеться у нас стільки необхідних спеціалістів?

До речі, бюджет міста витратить на оформлення документації та рекламу можливостей нового проекту майже 51 тисячу гривень.

Що в результаті

Який зиск із цього матимуть підприємства-учасники? Закон України “Про індустріальні парки”  передбачає для них: “нульову” ставку мита на обладнання і комплектуючі до нього, які не виробляються в Україні, та ввозяться для облаштування індустріального парку; звільнення від пайової участі у розвитку інфраструктури населених пунктів, на території яких створено парк; підведення інженерно-транспортної інфраструктури за рахунок держави. І на додачу – прозора та проста процедура набуття прав власності на земельну ділянку під виробництвом.

Тобто держава гарантує підведення інженерних комунікацій. І начебто звучить добре. Але підтримка, на жаль, лише на папері. Бо читаємо далі Концепцію створення парку. І там сказано, що необхідно підключити на територію світло, газ, воду та каналізацію. А для повного облаштування парку усім необхідним потрібно трохи більше 12 мільйонів гривень. І розробники проекту сподіваються отримати їх із недержавних джерел. Ось тобі і підтримка.

Що від цього отримає місто? За прогнозами розробників, мінімальна виручка від роботи учасників індустріального парку може становити 61,5 млн.гривень на рік. А інвестицій очікують залучити аж на 75 мільйонів доларів.
Зараз дуже активно заговорили про створення подібного парку і на базі колишнього бавовняного комбінату. Справа добра і прибуткова. Але…

Закону – немає

Сьогодні на території України існує 12 індустріальних парків. Втім, тільки на папері. Фактично функціонують лише чотири. І  в той час, як у регіонах шукають інвесторів і готові виділити території під будівництво промислових зон, Верховна Рада…провалила голосування потрібного закону. Сталося це ще восени минулого року. А сам законопроект відклали “до кращих часів” .

У Європі індустріальні парки існують з кінця 19 століття. Україна ж почала цим займатися лише з 2012 року. Старт дав законопроект “Про індустріальні парки”, у якому вказано, що це – облаштована відповідною інфраструктурою територія, у межах якої її учасники можуть здійснювати господарську діяльність у сфері промислового виробництва, а також науково-дослідну діяльність, діяльність у сфері інформації і телекомунікацій.

Тодішня влада закон нібито підтримала, і за три роки в Україні з'явилися  чотири найпотужніші  на сьогодні промислові зони – у Коростені, на Закарпатті, Шостці та Львові.

Індустріальні парки – це один з інструментів децентралізації, вони можуть допомогти місцевим територіальним громадам створити робочі місця, залучити інвестиції та наповнити бюджети. Подібні проекти – основа відбудови промисловості країни. І є інвестори, які хочуть вкладати в це гроші. Але вони справедливо вимагають від держави гарантій та преференцій.

– На жаль, у держави немає коштів на відбудову промисловості. А без цього жоден свідомий інвестор до нас не піде, навіть якщо запропонують найдешевшу робочу силу. Для інвестора на першому місці – безпека бізнесу, – каже експерт Асоціації індустріальних парків України (АІПУ) Ігор Ніколін.

Про які преференції йдеться? За приклад візьмемо Туреччину. Там для місцевих парків передбачені знижки на електроенергію, спеціальні умови оформлення документації. До того ж, в управляючих компаніях турецьких індустріальних парків працюють співробітники міністерства економіки, вони допомагають вирішувати питання в режимі максимальної доступності. Подібний  режим співпраці держави і бізнесу ми собі досі навіть уявити не можемо. На жаль.