Проект «Пісні війни» – історії бійців, які творять сучасну Україну

У неділю записали останню, 14-ту, фронтову пісню у рамках проекту, який об’єднав учасників АТО і українських співаків. Усі пісні, від репу і до колядки, написані українськими вояками і лише українською мовою. Сингли записані на професійній студії і 14 жовтня, у День захисника, світ побачить диск «Пісні війни».
Все почалося з пісні «Молитва на Різдво», яку у 2015 році, провертаючись із передової, написав бард, учасник АТО Зиновій Медюх, відомий із Революції гідності як «Зеник з Майдану». Ця пісня і надихнула львів’янку Галину Гузьорозпочати мистецький проект і записати фронтові пісні, написані вояками, але заспівані в дуеті з українськими виконавцями. Ідея одразу знайшла підтримку серед друзів звукорежисерів, музикантів. «Молитва на Різдво» стала народною колядкою і її співали вже цьогоріч у вертепах. А у проекті Зиновій Медюх заспівав її разом з вокальною формацією «Піккардійська терція» і співачкою Оксаною Мухою. А друга пісня Медюха «Дівчина з Майдану» стала останньою, записаною у проекті.

«Це пісня-подяка. Це вона під Дебальцевим почала писатись у 2014 році, куплет за куплетом, коли проїжджав АТО, коли бачив, як із наших кедів і кросівок виростає армія, наскільки люди цим перейнялись, що перейшло в душі. Якщо душа відкликається, то народжуються такі пісні, вони народжуються в дорозі, там де бачиш події. Це пісня-подяки всім, хто став на захист української землі, хто на передовій, а хтось, як пенсіонерка, ніс 10 гривень на армію, чи дівчинка, яка плела стрічку. Коли дівчина зрозуміла, що її воїн – захисник не лише Донбасу, а її хати, землі. Це зміст нашого життя, те, що ми пережили у такий спосіб і показали, що можемо, готові пережити», – розповідає Медюх.

Зиновій Медюх 
У 2014 році бійці батальйону Кульчицького, в резерві якого числиться Зиновій Медюх, як солдат, (бо за віком не взяли на передову) після виступу барда на блокпостах, попросили подякувати українцям за підтримку. Як подяка народилась пісня «Дівчина з Майдану». «Замість автомата взяв гітару і це не менш потужніша зброя, і вона сильно б’є», – говорить Зиновій.

Пісні – ілюстрація українсько історії

Найскладніше для ініціатора проекту «Пісні війни» Галини Гузьо було підібрати пісні для проекту, бо їх дуже багато написано бійцями за останні понад 3 роки. Кожна пісня – це історія окремої людини, яка була на передовій, захищала свою землю зі зброєю у руках, а, повернувшись додому, наважилась у словах і музиці передати свої емоції, ті відчуття, які межували між життям і смертю.

Військовий льотчик Сергій Тітаренко написав вірш, а музику – співачка зі США Аничка Чеберенчик, так і народилась пісня, виконана у їхньому дуеті «Настане мирний час». Сергій Тітаренко був поранений у червні 2014 року. Вертоліт, в якому він летів разом із командиром, під Слов’янськом був збитий ракетою бойовиків. Сергій пересувається в інвалідному візку. Свої історії розповіли вояки Богдан Ковальчин, Олександр Рожко, Тарас Гривул, Максим Перев’язко, Андрій Шевчук, Петро Комендат, Станіслав Паплінський, Ірина Красота, Ігор Шолтис, Олекса Бик, Роман Семисал.

«Вибір був тяжкий. Спершу я знаходила пісню, а потім її автора. Коли знайомилась із людиною, то переконувалась, що недаремно пісня зачепила. Мене приємно надихали ці люди, бо вони справжні, і 5 хвилин вистачало, щоб зрозуміти, що це те, що треба. Більшість, так вийшло, це воїни-добровольці, чесні, і люди, більшість із яких не визнані учасниками АТО. Ці пісні є ілюстрацією як людського буття, так і нашої української історії. Багато пісень не увійшло, можливо, хтось продовжить проект», – каже Галина Гузьо.

У компакт-диск, який побачить світ 14 жовтня, у День захисника України, увійдуть 14 пісень, виконаних у дуеті – вояків і українських виконавців, зокрема Тараса Тополі, Арсена Мірзояна, Сергія Фоменка, Анастасії Приходько, Павла Табакова.

Галина Гузьо
 «Цінно, що бійці наважуються розповідати свої історії. Проект навчив цінувати життя, людину і стосунки між людьми. У кожній пісні любов один до одного – про братерство, сім’ю, любов до країни і людини. Особливий талант Зеника з Майдану і Олександра Рожка, їхніх пісень – і Богдана Ковальчина – в альбомі по дві. Жоден артист би не написав про війну так, як це зробили ці люди, які знають, що таке війна не з новин, а були там, переосмислили це і простими словами здатні достукатись до кожної людини у своїх піснях», – наголосила Галина Гузьо.

У проект долучили професійних виконавців і записи здійснювали на професійній студії, щоб фахово реалізувати задумане, привернути ще більше увагу суспільства до військової тематики, до подій на Донбасі, до героїзму українських вояків.

Мар’ян Криськув 
 
«Зацікавив людьми проект. Цікаво спілкуватися з учасниками проекту, музикантами і воїнами. Це має мати великий успіх і залишити великий слід в історії України. Тут основне не зіпсувати настрій, який хотів донести автор. Бо знову ж таки тут питання не в тому, щоб гарну і якісну музику зробити, форматну, хоч і це важливо, щоб звучало по радіо, тут головне донести зміст пісні, щоб вона максимально просто і доступно сприйнялась», – зауважив звукорежисер Мар’ян Криськув.

Попереду в ініціаторів проекту – видати диск, розповсюдити його безкоштовно на Донбасі серед воїнів, волонтерів, учнів шкіл, дітей бійців, бо у фронтових піснях відтворена історія сучасної України. Водночас чи не найбільшим розчаруванням для авторів соціально-мистецького проекту є те, що багато бізнесменів цілковито байдужі до підтримки проекту. Диски вийдуть завдяки фінансовій підтримці небайдужих людей.