Субсидії на оплату житлово-комунальних послуг 2019 року повинні з віртуальних стати реальними: замість системи взаємозаліків Кабмін обіцяє розраховуватися з субсидіантами "живими" грошима.
Про це днями заявив прем'єр Володимир Гройсман. Але, як з'ясувала "Сегодня", держдопомогу готівкою люди зможуть отримати не з 1 січня, а поступово в кілька етапів протягом року. При цьому обіцяють видати на руки не всі гроші, як планувалося спочатку, а лише суму, заощаджену на оплату ЖКП за підсумками сезону.
Як роз'яснив Гройсман, з січня стартує не монетизація, а лише підготовка і прийняття нормативних актів і відкриття особових рахунків в банках для субсидіантів. Оскільки одержувачів держдопомоги зараз понад 5 мільйонів, то до 1 травня 2019 р. обіцяють відкрити рахунки лише тим, хто звернувся за субсидією вперше. Таких може бути до 150 тис. осіб.
"Наступний етап – переведення всіх на особові рахунки. Саме туди направлятимемо доплату держави за сплату житлово-комунальних послуг, а вже звідти кошти повинні потрапляти до теплопостачальників і інших постачальників компослуг", – уточнив прем'єр.
У другу чергу, з 1 травня і до кінця літа, "монетизують тих", хто отримує допомогу від держави і тоді, коли немає платежів за опалення (близько 2 млн осіб). І тільки на третьому етапі, який обіцяють закінчити до 1 жовтня 2019 р., монетизація компослуг дійде до всіх, хто потребує.
Нагадаємо: влада субсидує малозабезпечених (в межах соцнорм, наприклад, за гарячою водою це 1,6 куб./м міс. На людину, за опаленням – 4,5 куб. м газу на місяць на кв. м площі) частину витрат на опалення, світло, воду, утримання будинків, вивезення сміття. Міністр соцполітики Андрій Рева повідомив, що наразі завершується часткова монетизація і стосується тільки опалення: ті, хто витратив на обігрів газу і світло менше норми на 100 куб. м газу і більше і на 150 кВт-год "струму" і більше, отримують на руки відповідно по 700 грн і 130 грн. Інша економія, якщо вона є, піде до держбюджету.
Минулого року Кабмін критикували за це, і Рева пообіцяв, що за новими правилами, якщо людина заощадила газ або "струм" порівняно з нормою споживання, 2019 року їй видадуть всю вартість економії, але після закінчення опалювального сезону. Міністр упевнений, що нововведення стане стимулювати одержувачів субсидій не тільки "прикручувати кран" і мерзнути, але і утеплювати свої будинки. Також влада обіцяє, що грошей в бюджеті на "живі" виплати вистачить: в проекті держбюджету закладено 55 млрд грн.
Фахівці в сфері ЖКГ побоюються, що Кабмін не вкладеться з монетизацією в терміни, оскільки механізм її складний, трудомісткий, а нормативних документів ще немає.
"Монетизація – це правильно. Але те, що озвучено, – лише заяви про наміри. Щоб їх втілити в життя, потрібно прийняти не один документ, який узгоджує дії Мінфіну, Мінсоцполітики, комунальних структур, банків, – аналізує експерт Андрій Никончук. – Коли ці "циркуляри" будуть прийняті і почнуть працювати, неясно. А ще треба час на установку програмного забезпечення, навчання персоналу, відкриття рахунків субсидіантам".
Також Никончук каже, що реально заощадити на субсидії зможуть тільки ті, хто живе в приватних будинках і обігріває будинки газом або електрикою. Городяни через жорсткі норм споживання води і "струму", відсутності у більшості лічильників на газ, який використовується лише для приготування їжі, зберегти зможуть трохи, а на централізованому опаленні – нічого. Побоюється загрузання в технічних труднощах і старший консультант з питань соцзахисту населення Інституту місцевого розвитку Антон Левицький:
"Схоже, що влада наразі не розуміє, як це все запрацює на практиці. Очевидно, що особисті рахунки повинні бути з обмеженим режимом використання, тобто з них можна буде перевести гроші на 5-6 рахунків постачальників компослуг і нікуди більше. В Європі такі платежі знімаються автоматично, як зроблять у нас – неясно, прем'єр лише сказав, що кошти "повинні потрапляти з рахунків до постачальників", але хто їх туди переведе, не уточнив. Якщо платитиме кожен, то як – за допомогою інтернет-банкінгу, терміналу, квитанції? Всі можливості повинні бути передбачені, як і можливість зняти заощадження, тільки якщо повністю розрахувався і не раніше".
Зараз ні в Мінсоцполітики, ні в Мінфіні ситуацію нам прояснити не змогли, відповівши, що наразі ці питання опрацьовуються. Також Левицький побоюється, що влада ще уріже соцнорми, н6асамперед на опалення, щоб платити менше субсидій. За його словами, наприклад, чинна норма в 4,5 куб. м/міс. на кв. м завищена для утепленого будинку, її можуть скоротити до 4 куб. м.