Попри прогнози скептиків та диванних експертів без хліба не залишимось
Для України зима 2019-2020 рр. виявилася справжнім сюрпризом – сніг випав тільки на 67- й день календарної зими та й пролежав лише 4 доби!
Через відсутність рясних снігопадів у соцмережах цю зиму вже охрестили «сенсацією». З іншого боку через «глобальне потепління» багато хто вже завчасно пророкує Україні неминучі катаклізми — неврожай та стихійні лиха.
Метеорологічна зима так і не настала
Начальник Херсонського обласного гідрометцентру Юрій Кіріяк відразу хоче покласти край чуткам та міфам:
"Сенсація не в тому, що в нас майже всю зиму не було снігу. А в тому, що ми стали свідками неймовірних стрибків температур. Два тижні тому, від + 8 вдень до -10 вночі. Але ж погода змінювалася завжди, просто у людей коротка пам’ять. Останні кілька років ми також спостерігали типову осінню погоди взимку. В нас є дані за 135 років. Наша метеостанція одна зі старіших в Україні. Між іншим, приблизно 130 років тому, зими на Херсонщині кілька років поспіль теж були м’які, і науковці навіть розробили програму заходів для сільського господарства аби отримувати більше врожаю. Але з 1900 року зими знову стали морозними і ця програма стала просто неактуальна. І такі суворі зими протрималися аж до 70-их років. Також я би порадив відмовитися від такого некоректного виразу як «глобальне потепління». Те що зараз відбувається, правильно називати «глобальні зміни клімату".
За словами директорки Інституту зрошуваного землеробства (ІЗЗ) Раїси Вожегової, Херсонщину називають «зоною ризикованого землеробства» - саме тут при посушливому кліматі важко отримати врожай високої якості та в потрібній кількості.
Раїса Вожегова наводить дані українського гідрометцентру, згідно з якими підвищення середньорічної температури в Україні випереджає показник, який спостерігається у світі. Якщо з 1961 року температура на планеті підвищилася на 0,8 градуса С, то в Україні вона підвищилася на 1,1 градуса. Якщо Україна була помірно теплою країною із середньорічною температурою в 7,8 градуса, то зараз цей показник підвищився до 9 градусів.
Прогнозується, що в найближчі 10 років температура підвищиться ще на пів градуса. Також за останні роки спостерігаються так звані "хвилі тепла" - це ті дні, коли надворі 30-ти градусна (і вище) спека. Раніше в посушливих умовах Херсонщини таких днів було близько 30-40 на рік, то зараз їх кількість зросла вдвічі.
Як діяти аграріям в "гарячих" умовах аби не прогоріти?
На питання, чи впливають зміни клімату на врожайність, Раїса Вожегова пояснює:
"Сільське господарство напряму залежить від клімату, а отже, від його змін. Щорічно зростає температура повітря, порушується рівномірність випадання опадів, підвищується концентрація СО2 в повітрі. Все це в комплексі впливає і не біосферу Землі, в тому числі на продуктивність сільськогосподарських культур. Бувають такі роки, коли через несприятливі погодні умови ми втрачаємо 50-70 % рослинницької продукції. В першу чергу страждає південний степ".
Підвищення посушливості клімату, яке спостерігається в різних ґрунтово-кліматичних зонах України обумовлює і необхідність використання нових підходів з боку вчених-аграріїв та виробничників:
- Впровадження зрошення. Невипадково найбільші зрошувальні площі були облаштовані та збереглися саме в Херсонській області;
- Мінімальний обробіток ґрунту, який допомагає зберегти вологу (глибока обробка підіймає пласти ґрунту та додатково висушує землю);
- Створення нових посухостійких сортів;
- Відновлення лісозахисних смуг, які захищають поля від пилових бур;
- Висадка сидеральних культур, які після збору врожаю заорюють в землю і це є по суті природними добривами (бобові, гречка, просо);
- Впровадження науково обґрунтованих сівозмін на неполивних землях.
Також, Раїса Вожегова рекомендує сівозміни, тобто ротацію сільськогосподарських культур на одній і тій самій ділянці. Наприклад, спочатку поле засіяли озимою пшеницею. Зібрали її, а потім засіяли соєю. Однак сівозміна має бути науково обґрунтована — з урахуванням погодних умов та особливостей ґрунту.
"У Голопристанському районі більш піщані ґрунти, у центрі Херсонської області — каштанові, а ближче до Січеславської області там — чорноземи південні", — пояснює Раїса Вожегова.
Одним зі складових сівозміни є так званий "чорний пар". Це коли поле нічим не засівають, а залишають "парувати" протягом всього вегетаційного періоду, у пухкому стані й без бур'янів. Цей метод дозволяє накопичити вологу у ґрунті та підвищити вологу.
Однак, за словами Раїси Вожегової в останні роки ротація сівозміни дуже порушуються, бо виробничники хочуть вирощувати тільки економічно рентабельні культури: соняшник, сою, кукурудзу. Але ж потрібно зберігати і родючість ґрунту. Якщо щороку вирощувати монокультури, наприклад тільки сою, в ґрунті будуть накопичуються хвороби та шкідливі речовини:
"Чорні пари це велика «розкіш», уявіть цілий рік земля не буде давати віддачу, але все ж таки він дуже корисний — земля парує, звільняється від бур'янів, і на наступний рік дає максимальну віддачу. На чорних парах у нас вирощують озиму пшеницю. У структурі посівних площ господарств повинно бути 20-22% чорних парів. Цей метод "відпочинку" ґрунтів застосовують тільки на півдні України" - наголошує директорка ІЗЗ.
Оскільки Херсонщина є епіцентром "ризикованого землеробства", тут треба використовувати посухостійкі культури — нут, сочевиця, просо, сорго. Максимальну віддачу вони будуть давати в умовах богарного землеробства. Богара — це вид рільництва, коли оброблену землю не поливають, а чекають опадів. Богарне землеробство — економічно вигідне, тому що дозволяє використовувати незручні для зрошення ділянки.
Відомо, що 69 % зрошуваних земель в Україні припадають саме на територію Херсонщини, тому аграріям області варто звернути увагу на такі культури як кукурудза, соя, соняшник в нашому регіоні це ті культури, які дають велику урожайність на поливних землях.
Хоч без снігової "ковдри", але в теплі
Раїса Вожегова розповідає:
"Восени 2019 було надзвичайно тепло, це призвело до зміщення оптимальних строків сівби на більш пізні. Це, у свою чергу, посприяло розвитку кореневої системи і куща рослин, за таких умов потрібно розширювати площі озимих культур, що ми і зробили. Це добре оскільки озимі культури в нашому регіоні дають більше врожаю ніж ярі культури. (Ярі культури сіються навесні, озимі — восени)".
Аграрії використовують такий термін як "волога змикається". Це означає, що на глибині 40-60 см ґрунти просякнуті водою, нижче йде півметровий пласт сухого ґрунту, і далі на глибині 110 см знову йде волога від ґрунтових вод. Дуже добре, коли верхній та нижній шари вологи сходяться, тобто "змикаються". Дощі, які пройшли у січні та лютому вже "зімкнули" вологу. Якщо цього не стається, якщо волога є тільки на глибині 50 см, то завдяки передвесняному сонцю й вітру, вона дуже швидко випаровується. Раїса Вожегова додає:
"Сильні морози також випаровують вологу. Цієї зими таких морозів на щастя не було. Для сільського господарства це дуже вдала зима. Навіть, якщо будуть суховії, зараз вологи вдосталь, аби отримати сходи. Я десять років працюю в Інституті, тож можу порівнювати, — цей рік найкращий, якщо оцінювати за критерієм вологості. Зазвичай восени у нас посухи, зерно лежить у сухій землі й не дає сходів. Якщо брати 5-річку і по опадах, і по температурі — то обов'язково три роки будуть гостро посушливі, один - задовільний, і один рік буде зразково врожайний. В цьому році — на зрошуваних полях і на чорних парах рівень вологи у нормі, і на богарних землях її було вдосталь".
За теплу погоду озимі не змогли загартуватись. Через те аграрії побоювалися втратити врожай. Адже у загартованих рослин - високий рівень цукру, що дозволяє рослині витримати будь-яку погоду. Втім, науковці ІЗЗ брали зразки рослин на аналіз і виявили, що попри не загартованість, у них все одно високий рівень цукру, а це хороший показник.
"Аналізуючи зміни клімату, ми повинні отримувати зиск від тих погодних умов, які спостерігаємо в останні роки. - підсумовує Раїса Вожегова. - Ми почали отримувати два врожаї на рік з однієї площі. Це можливо тільки на зрошувальних землях. Наприклад, ми посіяли озиму пшеницю — зібрали її літом, обробили землю та знову засіяли скороспілими сортами сої, просом або гречкою".
Слабкі місця землеробства на Херсонщині
Посівна компанія починається в залежності від погодних умов. Якщо ярі культури сіють у квітні, то наприкінці місяця вже починаються посуха та суховії. І тому ярі культури на Херсонщині не такі багаті на врожай. Були такі роки, коли рослини навіть не могли викинути колос. Очільниця Інституту зрошуваного землеробства пригадує:
"Був такий випадок, коли ми посіяли озимий ріпак, але він не зійшов. Ми пересіяли його озимим ячменем. Озимий ячмінь зимою вимерз. Навесні ми це поле пересіваємо ярим ячменем. Навесні посуха — жорстка посуха. Ячмінь колос не зміг викинути. Пересіваємо соняшником — посуха продовжувалася, і ми отримали бідний врожай соняшника. Це були 2011-12-13 роки — дуже посушливі. Треба було щось робити, і ми почали вивчати культуру сорго, це зернова яра культура. Трохи примхлива. Але посухостійка та врожайна — тоді область посіяла 50 гектарів й не прогадали. Ми постійно вивчаємо нові сорти, нові культури. От нещодавно ми завезли з Туреччини озимий нут і збираємося теж його вирощувати".
А от для овочевих культур минулий рік був невдалим. Знову ж таки, через рясні опади. Коли восени копали картоплю, був великий відсоток "сирих", непридатних для вживання коренеплодів. Теж саме і з цибулею, огірками, помідорами. Занадто рясні опади це овочів та фруктів це розвиток хвороб, шкідників та бур'янів. Тому краще чергувати висадку овочів із зерновими культурами.
Робити прогнози у сільському господарстві - невдячна праця. Буває: випадають рясні дощі, посухи немає, але натомість розвиваються хвороби. І якщо господар не встиг обробити свої поля, то його чекають збитки. Але зараз можна сказати, що стан озимих на всій площі дуже обнадійливий.
А от від заочних порад для аграріїв-початківців Раїса Вожегова утрималась. На її переконання кожен район області, кожне поле, кожен сорт - це індивідуальність. Факторів, які впливають на хід посівної дуже багато. І загального рецепта вдалого врожаю не існує. Тому фахівчиня з землеробства запрошує фермерів до свого Інституту зрошуваного землеробства, де досвідчені науковці можуть допомогти з аналізом ґрунтів, підібрати відповідні культури та сорти зернових рослин, порадити насіння та добрива.
-preview.webp)
