Плани Зеленського щодо пенсій, податків і МВФ - інтерв'ю з Данилом Гетманцевим

Данило Гетманцев – президент Асоціації податкових радників і член Європейської асоціації податкових професорів та один з тих, кого новий президент Володимир Зеленський представив 18 квітня, в прямому ефірі програми "Право на владу", як членів своєї команди. "Данило Гетманцев. Економіка, фінанси, оподаткування" – так коротко охарактеризував його тоді Зеленський.

Оскільки до інавгурації новообраного президента говорити про посади і повноваження членів його команди рано, нагадаємо, що сказав про них сам Володимир Зеленський.

Економіка – не сфера безпосередньої відповідальності президента. Однак українське законодавство дозволяє йому брати активну участь у формуванні економічної політики. Тому сайт "Сьогодні" попросив Данила Гетманцева розповісти докладніше про позицію команди новообраного президента з актуальних економічних питань та про те, які зміни можуть бути ініційовані в найближчому майбутньому.

- У передвиборчій програмі Володимира Зеленського містяться меседжі про податок на виведений капітал (ПВК) та нульову декларацію. Чи вивчали ви законопроекти на цю тему, які вже перебувають в парламенті? Вони Вас влаштовують? Якщо ні – в чому саме?

- Звісно. Ми глибоко в темі. Крім того, протягом останніх трьох місяців ми проводили зустрічі з бізнесом, вислуховували різні пропозиції і щодо ПВК, і щодо інших змін податкової системи. Згідно з Регламентом ВР України, всі законопроекти, які були внесені президентом і не проголосовані в першому читанні після обрання нового президента, вважаються відкликаними. Тому законопроект щодо ПВК, найімовірніше, треба буде подавати заново, проходячи всі ті ж бюрократичні процедури.

Однак, ми твердо стоїмо на необхідності введення цього податку. Цього висновку команда дійшла після консультацій з бізнесом.

Стосовно законопроектів щодо податкової амністії, ми не бачимо серед тих, які сьогодні зареєстровані в ВР, прийнятного варіанту. Тому законопроект c умовною назвою "Про податкову амністію" ми розробили самостійно. Перед внесенням його до парламенту цей законопроект буде ще представлений на суд громадськості.

- Чи планується ініціювати інші глобальні зміни в податковій системі? Наприклад, при підготовці проекту держбюджету на 2020 рік?

- Хочу запевнити вас в тому, що революцій не буде. Буде нормальний системний розвиток податкової системи в декількох напрямках, серед яких діджиталізація податкових процедур, реформа оподаткування доходів і реформування системи податкових органів.

- Розкажіть, будь ласка, докладніше про ці напрямки.

- Діджиталізація податкових процедур. Ми хочемо все адміністрування податків перевести в електронну форму. Ввести е-чек, повністю запустити електронний кабінет, єдиний рахунок для сплати податків. Я знаю, що такі наміри демонструвала і попередня влада, але мені, чесно кажучи, не зрозуміло, чому це не вдалося зробити за стільки часу.

Другий важливий напрямок – реформа оподаткування доходів. І бізнесу, і фізосіб. Так само як податок на виведений капітал, загальне декларування, розширення можливостей використання податкових відрахувань (податкової знижки), можливо – ми ще обговорюємо це – помірна прогресія ставки.

Ще один напрямок – це реформування системи податкових органів. Передача правоохоронної функції від Державної податкової служби до Служби фінансових розслідувань. Управлінський аудит податкової та митниці. Поліпшення матеріально-технічного забезпечення податківців і кадрове забезпечення служб.

Крім того, ми також вважаємо за необхідне імплементацію в наше законодавство блоку норм, спрямованих на деофшоризацію бізнесу, мінімізацію можливостей мінімізації оподаткування з використанням низькоподаткових юрисдикцій. Нам незрозуміло, чому цей процес на сьогодні блокується.

Також потребує реформування відповідальність за податкові правопорушення, зокрема декриміналізація ст. 205 КК України. Введення реальної відповідальності держави перед платником податків. Це тільки деякі приклади кроків, які ми вважаємо необхідними вже сьогодні.

- Як Ваша команда планує будувати відносини з МВФ? На цей рахунок сьогодні багато припущень і трактувань. Хочеться почути вашу позицію. Яке ваше ставлення до питання про необхідність/непотрібність співпраці з МВФ?

- Хочу зазначити, що, на нашу думку, Україна повинна виконувати взяті на себе зобов'язання в повній відповідності до укладених раніше договорів. Це не обговорюється.

Разом з тим ми переконані в тому, що об'єктивні передумови для кратного зростання обсягу державного боргу відсутні. Сьогодні понад 10% витрат бюджету – це витрати на обслуговування держборгу. Ці витрати за 5 років зросли в 3,6 раза. Ми не повинні брати кредити для проїдання. Однак залучення цільового фінансування на державні проекти, насамперед інфраструктурні, цілком виправдано.

- Розкажіть, будь ласка, своє бачення ситуації з Нацбанком. Як Ви оцінюєте проведену ним політику? Чи планує команда нового президента міняти керівника НБУ? Адже вносити кандидатуру нового голови НБУ – у повноваженнях саме президента.

- Ми різко негативно оцінюємо минулу політику НБУ, яку в народі охрестили "банкопадом". Визнання неплатоспроможними великої кількості банків, з одного боку, оздоровило банківську систему. Однак це було зроблено за рахунок населення. При цьому, зверніть увагу, жодної відповідальності власники і керівництво банків, які фактично і довели банки до стану неплатоспроможності, не понесли, а при виведенні банків з ринку були допущені серйозні юридичні помилки (як ми бачимо з рішень судів). Це є неприйнятним в цивілізованій країні.

Разом з тим для нормального функціонування банківської системи необхідна стабільність. Тому ми виступаємо за поступальний розвиток банківської системи в країні.

- А як щодо голови НБУ?

- Питання обговорюється. Все, що ми робимо, ми робитимемо тільки в рамках закону. Ми розуміємо, що це і питання стабільності банківської системи. Тому різких рухів тут не буде.

- Зараз багато говориться про реформу Фіскальної служби, про поділ її на Податкову та Митну держслужби, а також про відділення податкової поліції. Ваше ставлення до того, що відбувається?

- Так, ми підтримуємо рішення про поділ ДФС. Але ми не вважаємо, що саме по собі це рішення – панацея. Воно має сенс тільки в сукупності з системним і цілісним реформуванням державних органів, забезпеченням прозорого кар'єрного зростання посадових осіб служб, впровадження системи KPI, діджиталізацією роботи держорганів і адміністрування податків. І так, ми цілком підтримуємо передачу правоохоронної функції (в частині злочинів у фінансовій сфері і сфері господарювання) до Служби фінансових розслідувань з ліквідацією податкової міліції. Щиро не розумію, чому це не було зроблено досі.

- Багато хто чекає від вашої команди зниження тарифів на ЖКП. Що Ви можете сказати цим людям?

- Я можу сказати, що ми готуємо цілу низку рішень, які суттєво вплинуть на політику Кабінету міністрів у цій сфері. Однак наразі я не можу розкрити їх зміст.

- У програмі Володимира Зеленського майже нічого не сказано про пенсійне забезпечення. Чи є у його команди сформоване уявлення про те, якою має бути пенсійна система в Україні? Як Ви ставитеся до "другого рівня" пенсійного забезпечення, про введення якого вже оголосили (хоча і без вказівки термінів)?

- Так, ми виступаємо за дворівневу пенсійну систему. Однак, на нашу думку, перехід повинен бути поетапним. Наша мета – провести реформу таким чином, щоб не нашкодити. Вже сьогодні дефіцит Пенсійного фонду є колосальною проблемою для держави в цілому. Кульгає і система соціального страхування. Борги Фонду соціального страхування перевищили 2 млрд грн.

- Розкажіть докладніше про "економічний паспорт українця", про який також говориться в програмі Володимира Зеленського.

- Економічний паспорт – це не порожній папірець. Ми хочемо вибудувати систему чітких економічних взаємозв'язків між державою і громадянином, в яких держава сприйматиметься не як щось, що тяжіє над нами, а як найефективніший інструмент організації взаємин в суспільстві. Інструмент, який належить громадянам і фінансується ними за рахунок податків.

Я і ви, всі ми повинні усвідомлювати, у скільки нам обходиться наша держава і що вона нам дає. Ми повинні мати право вимагати від держави виконання її функцій, а податки платити з гордістю, а не згнітивши серце. Це світоглядний підхід. Однак, він повинен проявлятися в конкретних речах. Наприклад, загальне декларування. Або відрахування від видобутку українських надр кожному українцю до досягнення нею повноліття. І багато іншого. Зараз ми в команді найкращих економістів працюємо над конкретними механізмами, які зможемо представити суспільству у вигляді законопроектів вже найближчими місяцями.

- Передвиборчі програми кандидатів можна назвати популістськими документами. Ніхто не пише там про непопулярні заходи, на які доведеться йти для досягнення позитивних економічних результатів. Але, кажуть, без таких заходів важко обійтися, якщо є мета переламати ситуацію. У вас є вже розуміння того, на які непопулярні заходи, найімовірніше, доведеться піти найближчим часом?

- Кожен крок вперед дається важко і пов'язаний з нестатками. Тому, особливо з огляду на сьогоднішній стан країни, ми, звісно, не можемо обіцяти, що місто-сад розквітне завтра. Всім нам – від президента до робітника – доведеться багато і важко попрацювати. Щодо непопулярних заходів, можу сказати, що, звісно, такі будуть. Візьмемо податкову амністію: це позитивний крок, який очікує і бізнес, і прості громадяни. Однак податкова амністія пов'язана з посиленням податкового контролю після її проведення. Інакше просто не може бути. Інакше вона втрачає сенс.

Або візьмемо міжнародний обмін податковою інформацією. Звісно, це позитивний крок, який змусить платити податки всіх, в т. ч. тих, хто ховає доходи в офшорах. Однак чи буде це болючим для останніх? Безсумнівно!

- Чи є у команди Володимира Зеленського якась довгострокова стратегія економічного розвитку України? Взагалі, на ваш погляд, чи потрібно довгострокове планування?

- Обов'язково! Довгострокова стратегія економічного розвитку України – це той маркер для інвесторів, який дасть нам можливість залучити інвестиції – запорука розвитку економіки. Інвестиції впливають на створення робочих місць, зростання попиту на працю і зростання доходів громадян, створюють нові виробництва, які збільшують експорт, забезпечують зростання чистого експорту і приплив валюти до України.

Щоб прийшли інвестиції, потрібно, щоб українська юрисдикція була конкурентоспроможнішою. На цьому ми і зосередимося, визначивши пріоритети, серед яких повинні бути діджиталізація і створення нових секторів економіки, енергетична незалежність. Повинна бути інфраструктура – ми повинні стати потужним міжнародним логістичним та виробничим хабом. Повинні бути R&D (наукові та дослідні центри) і HiTech (роботизація, авіація, космос, нові матеріали), світовий супермаркет екологічно чистих продуктів.

- Чи можете ви назвати, скажімо, п'ять перших законопроектів або указів, спрямованих на зміну економічної ситуації в Україні, які можуть бути подані президентом як суб'єктом законодавчої ініціативи?

- Один із прикладів. Протягом передвиборчої компанії до нас зверталися сотні підприємців з проблемою донарахування їм ЄСВ внаслідок реформи 2016 року, коли ФОПи мали сплачувати ЄСВ, незалежно від того, здійснювали вони діяльність чи ні. Встановлення такого "мінімального" податку несправедливо, адже людина могла взагалі не отримувати дохід. Багато хто навіть забули про те, що вони є ФОПами, і через кілька років отримали рішення податкової про донарахування їм величезних сум недоїмок і штрафів. Ми розробили законопроект про списання цієї заборгованості і представимо його на обговорення громадськості.

До слова, новий президент передбачає всі законопроекти вносити до ВР тільки після відкритих громадських консультацій.

Також вже розроблений законопроект про податкову амністію, допрацьовуються проекти про Службу фінансових розслідувань, про податкову прозорість, про реформу відповідальності за податкові правопорушення.

- Як, на якому майданчику планується проводити відкриті громадські консультації?

- Майданчик ще не затверджений. Особисто я запропонував Taxlink (taxlink.ua – проект, інтерактивна платформа податкових знань, одним з експертів якої є Данило Гетманцев, – авт.).

- Чи є у вашої команди власні економічні маркери успішності/неуспішності роботи?

- Звісно, є. Це ті ж маркери, які відомі всім людям. Навіть не економістам. Середня зарплата. Зараз вона – одна з найнижчих в Європі. Обсяг чистого експорту. Обсяг інвестицій – як внутрішніх, так і зовнішніх. Стабільність гривні. Місце в рейтингу Doing Business. Ці показники повинні стабільно зростати. А обсяг ВВП, що перерозподіляється через бюджет, і рівень державного боргу – навпаки, повинні падати.

Звісно, на всі ці цифри президент не впливає безпосередньо. Однак від нього також багато залежить. Адже сьогодні у нас президент – це не просто найвища посадова особа держави. Це ідея, яка об'єднала мільйони. Якщо люди йому довірятимуть – впевнений, все у нас вийде!

- Заяви про зниження витрат на Адміністрацію президента, що лунали, були з інтересом сприйняті багатьма. Чи проводилися вже якісь розрахунки, чи це планується зробити в майбутньому?

- Ми зараз якраз працюємо над цим.