Можна припустити: далеко не кожен читач одразу розбереться, що зображено на цьому фото. Насправді – на перший погляд, бачимо дивну дерев'яну конструкцію прямокутної форми, прикриту зверху двома стулками, які зачинені на замок. У всякому разі, людям, що не мають дітей, напевно відгадати цю фотозагадку буде проблематично.
Тим часом перед нами - звичайна дитяча пісочниця! Саме такий антивандальний варіант останніми роками став дуже популярним для херсонських дворів. Споруджують такі мініатюрні ігрові майданчики самі батьки маленьких городян. Дбають, щоб такий об'єкт простояв у нормальному стані якомога довше.
Побоюються мами та тата не стільки дворових хуліганів, які можуть пошкодити конструкцію, скільки братів наших менших – вуличних собак та котів, яких з відомої причини фізіологічного характеру приваблює пісок.
Втім, зараз, узимку, пісочниця явно взяла довгострокову відпустку і відновить свою службу лише в березні-квітні.
Сам собою цей спосіб - зачиняти різноманітні соціальні об'єкти на замок - давно вже став яскравою культурною прикметою нашого часу. Почалося все ще з “тамбурів” на сходових майданчиках у багатоповерхових житлових будинках, продовжилося ґрунтовними під'їзними дверима, з домофоном та “таблетками”. І навіть нові спортивні майданчики, як відомо, у нас, щоб уникнути зайвих ексцесів, замикаються на ключ.
P.S. Траншея, розрита навколо цієї пісочниці, – окрема тема. З настанням опалювального сезону в Херсоні таку картину можна побачити дедалі частіше. Старі мережі теплотрас та інші комунікації постійно виходять з ладу, їх доводиться латати, і в результаті наші мікрорайони схожі у кращому разі на якісь військові полігони з багатометровими траншеями.
Фото Миколи Овчаренка