Нове зростання кількості нових дозволів на проживання в країнах-членах ЄС в 2016 році

В 2016 році громадяни країн, що не є членами ЄС, отримали близько 3,4 млн. нових дозволів на проживання в Європейському Союзі.  

 Це рекордна кількість з 2008 року. Якщо порівнювати з 2015 роком, це на 28% більше (або на 735 000 дозволів на проживання). Найбільша кількість нових дозволів видана для “інших цілей” (+64%) та в цілях працевлаштування (+21%). В 2016 році чверть всіх нових дозволів на проживання в ЄС (25,4%) видано в цілях працевлаштування; 23,2% - через сімейні обставини; 20,7% - в цілях навчання. Інші причини, зокрема міжнародний захист та гуманітарний статус, становлять 30,7% (це 14% всіх нових дозволів в 2016 році). 
 
Ці адміністративні дані щодо дозволів на проживання в ЄС підготовлено на основі даних статистичного бюро ЄС - Євростату.
 
Найбільшу кількість нових дозволів на проживання видали Великобританія, Польща та Німеччина
 
В 2016 році один з чотирьох нових дозволів видала Великобританія (865 900 дозволів на проживання або 25,8% від загальної кількості в ЄС). За нею - Польща (586 000 або 17,5%), Німеччина (504 800 або 15%), Франція (235 000 або 7%), Італія (222 400 або 6,3%), Іспанія (211 500 або 6,3%) та Швеція (146 700 або 4,4%).
 
Порівнюючи з кількістю населення кожної країни -члена ЄС, найбільший показних виданих дозволів на проживання в 2016 році зареєстровано на Мальті (20,6 нових дозволів на 1000 жителів), Кіпрі(19,9), в Польщі (15,4), Швеції (14,8) та Великобританії (13,2). Загалом в 2016 році в ЄС видано 6,5 нових дозволів на проживання на 1000 осіб.
 
На працевлаштування в Польщі, на навчання у Великобританії
 
Польща (494 000 або 58% всіх дозволів на працевлаштування в ЄС, 2016 рік) видала найбільше нових дозволів на працевлаштування. Тоді як Великобританія (365 500 або 53%) - на навчання. В 2016 році більше 100 000 дозволів через сімейні обставини видали Німеччина (137 000 або 18%), Іспанія (115 100 або 15%) та Італія (101 300 чи 13%). Не відстають від них Франція (93 900 чи 12%) та Великобританія (89 300 чи 11%).
 
Найбільше дозволів в кожній країні-члені ЄС - через сімейні обставини
 
В 11 країнах-членах ЄС найбільша кількість дозволів видана через сімейні обставини.  Найбільша частка в Іспанії (54,4% всіх дозволів на проживання в цій країні), Греції (53,5%) та Люксембурзі(52,5%). Навчання стало основною причиною видачі дозволів в Ірландії (57,4% всіх дозволів на проживання в цій країні в 2015 році), Великобританії (42,2%), Румунії (39%) та Угорщині (34,5%). В семи країнах-членах основна причина видачі дозволів на проживання є працевлаштування. Найбільшу частку зареєстровано в Польщі (84,3% всіх дозволів на проживання в цій країні), Литві(60,5%), Словенії (51%) та Хорватії (49,6%). Інші причини, зокрема статус міжнародного захисту та гуманітарні причини, переважали в шести країнах членах, зокрема в Німеччині (55,9% всіх дозволів на проживання в цій країні), Швеції (50,8%) та Австрії (50,6%). 
 
Майже половину дозволів отримали п’ять країн
 
В 2016 році громадяни України (588 900 бенефіціарів, з них 87% в Польщі) й надалі отримують найбільшу кількість дозволів. За ними - громадяни Сирії (348 100, з них - майже дві третіх в Німеччині), Сполучених Штатів (250 900, з них - майже дві третіх у Великобританії), Індії (198 400, з них - понад 60% у Великобританії) та Китаю (195 600, з них - більшість у Великобританії). Громадяни цих п’яти країн отримали в 2016 році майже половину всіх доволів на проживання, виданих на території ЄС.
 
Українці - на працевлаштування, китайці - навчання, марокканці - через сімейні обставини
 
Причини отримання дозволів на проживання різні. Серед головних 10 країн, громадяни яких отримали дозволи в ЄС в 2016 році, українці отримали найбільше дозволів на працевлаштування (82,7% всіх нових дозволів, виданих українцям в 2016 році). Китайці (66,9%), громадяни США(46,5%) та Бразилії (41,6%) отримали найбільше дозволів на навчання. Тоді як марокканці (69,8%) та турки (41,2%) - через сімейні обставини.
 
Географічна інформація
 
Європейський Союз складається з Бельгії, Болгарії, Чеської Республіки, Данії, Німеччини, Естонії, Ірландії, Греції, Іспанії, Франції, Хорватії, Італії, Кіпру, Латвії, Литви, Люксембургу, Угорщини, Мальти, Нідерландів, Австрії, Польщі. В цьому повідомлені дані щодо Китаю включають Гонконг.
 
Методи та терміни
 
Дані для цього релізу Євростату надали міністерства внутрішніх справ чи міграційні органи країн-членів ЄС. Ці адміністративні дані країни-члени ЄС надають відповідно до статті 6 регламенту 862/2007 від 11 липня 2007 року щодо статистичних даних Спільноти з питань міграції та міжнародного захисту.
 
Новий дозвіл на проживання - це дозвіл на проживання, який особа отримує вперше. Дозвіл на проживання вважається першим також якщо від часу закінчення терміну дії одного дозволу та датою видачі іншого пройшло щонайменше 6 місяців.
 
Дозвіл на проживання - це будь-який дозвіл, дійсний щонайменше 3 місяці, який видають органи влади країни-члена та який дозволяє особам, що не є громадянами ЄС, перебувати на своїй території законно. Ця статистика включає також спеціальні категорії довготермінових віз чи статус іммігранта.
 
В цьому звіті статистика щодо нових дозволів на проживання стосується лише громадян країн, що не є членами ЄС. Вона стосується осіб, які отримали дозвіл перебувати на території країни щонайменше 3 місяці. Тому ця статичтика відрізняється від статистики міграції (відповідно до статистики міграції,  мігрант - це особа, яка перебуває або планує перебувати на території країни щонайменше 12 місяців).
 
Інші причини включають дозволи, що видані лише на проживання (наприклад, для пенсіонерів з відповідними фінансовими можливостями), міжнародний захист (зокрема, статус біженця чи субсидіарний захист), гуманітарні причини, дозволи для неповнолітніх без супроводу та не пов’язані зі статусом біженця, жертви незаконної торгівлі людьми та інші причини (наприклад, бенефіціари національних регуляційних програм).
 
Особливості: Великобританія
 
Джерела даних для Великобританії є іншими, ніж для інших країн-членів. Тому дані щодо Великобританії в цьому звіті можуть не повністю відповідати даним щодо інших країн. Джерелом даних щодо Великобританії не є записи видачі дозволів на проживання (у Великобританії не діє система реєстрації дозволів на проживання). Джерелом даних тут є  кількість громадян країн, які не входять до ЄС, які прибули до країни та належать до однієї з передбачених категорій. Відповідно до уповноважених органів Великобританії, джерелом даних є комбінація даних, опублікованих в статистичному бюлетені Міністерства внутрішніх справ “Контроль імміграції: статистика, Великобританія” та неопублікована інформація. Категорія “інші причини” передбачає дипломатів, працівників консульської служби, яких звільненоі від контролю; пенсіонери з достатньою кількістю фінансових ресурсів; всі інші пасажири, які мають обмежений доступ на територію та не належать до інших категорій; дискреційні дозволи, не пов’язані зі статусом біженця.