Нова послуга: "За гроші знайдемо ваші втрачені речі!"

Оксамитовий сезон на узбережжі Чорного моря - у розпалі. У цейчас поряд із пляжниками нерідко можна побачити людей з металошукачами, а на огорожах пляжів повно оголошень про послуги з пошуку загублених предметів. 

Коштує це відносно небагато - до 200 гривень за знайдену обручку, до 300 - за ланцюжок, пише Експрес.

До речі, сучасні металошукачі - найгарячіша пропозиція на сайтах рекламних оголошень південного міста. Наприклад, за американський прилад "Garrett" правлять 14 000 гривень. Він бачить золото, срібло, інші цінні метали в піску й навіть на морській глибині до трьох метрів, чутливий до дрібних предметів. І, попри солідну ціну прилада, охочих купити його - чимало.

А у 65-річного одесита Валерія Миколайовича - бюджетний варіант металодетектора, старенький "Teknetics Alpha". Викласти майже 10 мінімальних пенсій на сучасний "Garrett" колишній рядовий інженер не ризикнув би.

"Рентабельність цього бізнесу - не постійна, -- пояснює чоловік. - Сьогодні знайшов три перстені, а завтра - дюжину металевих кришечок від пива. Тож витрачатися на дорогий прилад немає сенсу. Та й головне у меташукачеві - налаштування на високу частоту - 15 кГц і навіть вище. Вона дозволяє визначати дрібні предмети: сережки, ланцюжки, перстеники і добре визначає метал із середньою електропровідністю, як ось золото."

Щороку у вересні Валерій Миколайович кожен свій ранок починає на громадських пляжах уздовж славнозвісної Траси здоров'я. Найкращий час для роботи - сьома-восьма година ранку. О цій порі пляжники щойно прокидаються. Натрапивши на металеву кришечку, пан Валерій ніколи її не викидає у пісок, завжди несе в сміттєвий бак - таким чином розчищує собі поле для роботи й водночас прибирає пляж.

А коли завершує роботу, то пляжники вже збираються, і обов'язково є хтось, хто просить знайти загублену вчора річ. Якщо правильно визначити радіус, де це сталося, то, зі слів пана Валерія, пошук у 80 відсотках завершується успіхом.

"Якось із півгодини шукав жінці її обручку, а знайшов інше золоте колечко з фіанітом і кульчик з поламаною дужкою. Утім це вже була моя здобич".

Декілька разів у районі Ланжерону (це один із найстаріших пляжів у центрі міста) пан Валерій і його колеги знаходили золоті царські рублі. Пісок, як і земля, має звичку виштовхувати метал з глибин. Щоправда, старе золото - це фарт, значно частіше нагору випливає старий свинець. Це відгомін останньої війни, адже в цих краях йшли запеклі бої. Трапляється і сміття: жіночі заколки, фольга від цукерок, цигарок. Детектор чутливо реагує і на це.

"За три години роботи з металодектором, -- каже співрозмовник, - можна знайти від десяти гривень (лише монетами) - до п'яти тисяч. Судіть самі: за грам золотого лому 585-ї проби в ломбардах правлять понад 500 гривень. А такого, щоб не знайшов ніякого золота, ще не бувало. Чимало й срібла, але за нього скупники дають копійки".

"Чому люди так часто гублять на пляжі прикраси?" -- цікавлюся в одесита. "Секрет -- у перепаді температури, -- пояснив пан Валерій. -- Людина під сонцем розігрівається, заходить у воду, кровоносні судини під шкірою різко звужуються. І що більший, що масивніший перстень, то простіше він губиться.

Інші пляжники -- обережніші -- свої прикласи перед купанням завжди знімають, кладуть у кишеню шортів чи пачку з цигарками. А потім, розслаблені спекою і пивом, про це забувають. Ланцюжок чи перстеник потрапляє у пісок. А завтра їх знаходжу я!"