Нотаріуси під прицілом: Верховна Рада прийняла антирейдерський закон

Минулого тижня у Верховній Раді з’явився законопроект 9311, який, як йдеться у пояснювальній записці до нього, має побороти рейдерство.

На сайті парламенту ініціаторами документа названі нардеп від БПП та представник президента у Верховній Раді Ірина Луценко та депутат від «Народного фронту», голова комітету Верховної Ради з питань економічної політики Андрій Іванчук. Насправді ж текст законопроекту написали в Мін’юсті, це визнав очільник відомства Павло Петренко, передає "Вечірній Київ".

Серед іншого, у законопроекті пропонується скасувати державне мито в 1%, яке нотаріуси отримують з усіх правочинів. Фактично, це мито і є дохід нотаріуса, з якого він сплачує усі податки та ЄСВ з вирахуванням витрат.

Законопроект містить і вимоги щодо кваліфікації нотаріусів: з одного боку, у документі проголошуються високі стандарти надання послуг, нотаріусам доводять обов’язок підвищувати кваліфікацію, а з іншого – працювати нотаріусом дозволяється юристам без складання кваліфікаційного іспиту.

Такі новації вже спровокували  хвилю обурення серед чинних нотаріусів. Вони стверджують, що держава кидає їх напризволяще, залучає до їхніх лав некваліфікованих людей, робить їх «ручними». Зараз для того, щоб працювати нотаріусом, потрібно відповідати критерію «три плюс три»: мати три роки стажу юристом, а потім ще три роки відпрацювати помічником нотаріуса. І оце відпрацювання відкидають. А стати нотаріусом зможе будь-яка людина з Мін'юсту, причому без іспитів. Покажіть будь-якому юристу з дипломом, але без досвіду роботи у нотаріаті, скажімо, якусь справу щодо спадку, де може бути купа проблем, – він не матиме уявлення, що з нею робити.

У Мін’юсті розповідають,  що до роботи нотаріусами будуть допускати тих чиновників з міністерства, які перевіряють нинішніх нотаріусів.

Законопроектом пропонується скасування норми про сплату не менше 1% від суми договору на користь приватних нотаріусів. Можливо, це погано для нотаріусів, але ж це добре для громадян, вони обиратимуть доступнішу послугу.

Проте, для державних контор цей податок залишається, а саме туди частіше звертаються люди з незахищених верств населення. Таким чином, від 1% звільняють переважно великий бізнес, а прості громадяни, і особливо малозабезпечені, продовжуватимуть його сплачувати.