"Не лупити до живого, і він спасе від всього злого" - традиції Святвечора
"Кожного року на Святвечір я з самого ранку готую вечерю. Всі 12 страв приготувати не завжди виходить, але, в більшості, стараюсь аби всі були. В цей день до вечері дотримуюсь посту, нічого не їм. Діти ще коли маленькі були, то їли, їм дозволяється, але тепер вже давно вся сім'я постить", - розказує 50-річна Олена Черниченко із села Молодятин Коломийського району Івано-Франківської області.
За традицією, у господаря домівки в цей день також є свої обов'язки.
"Мій чоловік, поки я готую, одкидає сніг від хати, розчищує стежки і подвір'я, оглядає господарство. Колись у нас ще й корова була, то він, за традицією, напував її, давав свіжого сіна і стелив солому. Так завжди ще тато мій робив. У цей день все має бути в хаті, не можна комусь щось позичати з дому чи забувати. Всі члени родини теж мають вечеряти вдома".
Додати Вгору як бажане джерело в GoogleПеред тим, як сідати до столу господар вносить до хати "дідуха". Так називають сніп жита.
"Він при цьому ще обов'язково вінчує і ставить "дідуха" під образами. Потім ще стелить оберемок сіна в хаті по підлозі. А наші сусіди ще й обходять двір з хлібом. У них велике господарство, і цей хліб дають покуштувати всім тваринам. Кажуть, це для того, аби в хаті добре велося", - пояснює жінка.
Вечеряти сідають, коли на небі зійде перша зірка. Вона сповіщає про народження Ісуса Христа.
"Перед вечерею обов'язково всі моляться, а тоді сідають до столу. Я потрохи доношу страви. У мене троє дітей, шестеро онуків. На Святвечір і на Різдво всі приїжджають, бо родина має бути разом. Спочатку їмо часник, бо існує традиція, що коли людина заблукає, то слід пригадати, що перше покуштував на Святвечір і тоді знайде дорогу. При цьому часник треба їсти не чищеним. "Не лупити до живого, і він спасе від всього злого", - так тато мій казав, пригадує Олена.
А кутю наймолодший член родини має підкинути до стелі, щоб пшениця вродила гарно. Після того всі колядують.
-original-preview.webp)
-original-preview.webp)
