"Місячна змова": чи справді американці побували на Місяці

Після чотирьох днів польоту 20 липня 1969 року о 20:18 за всесвітнім координованим часом (UTC) - модуль американського корабля «Аполлон-11» з двома членами екіпажу  досяг поверхні Місяця. Через шість з половиною годин (21 липня в 2:56:15 UTC) людина з Землі вперше  ступила на поверхню іншого небесного тіла. Ним став астронавт Ніл Армстронг, командир екіпажу «Аполлон-11», який вимовив фразу, що увійшла в історію: "Маленький крок для людини, але гігантський стрибок для всього людства".

Коли капсула з екіпажем мчала до Місяця астронавти тоді зробили цей знімок Землі, що віддаляється від них. Він і понині залишається однією з найзнаменитіших фотографій програми "Аполлон".

Висадка на Місяць стала першою великою перемогою американців, які дуже відставали від СРСР в космічних перегонах: радянські вчені та інженери вже встигли вивести першу людину спочатку на земну орбіту (Юрія Гагаріна), а потім і у відкритий космос (Олексія Леонова).

З 1969 по 1972 роки в результаті виконання програми «Аполлон» астронавти США ще п'ять разів висаджувалися на поверхні Місяця. Встаннє  це сталося 11 грудня 1972 року в ході місії "Аполлон-17».  На природному супутнику Землі встигли побувати 12 американських астронавтів - і жодного радянського або російського космонавта.

Саме цей факт привів до розвитку однієї з найвідоміших конспірологічних теорій: нібито насправді Ніл Армстронг і Базз Олдрін ніколи не висаджувалися на Місяці, а всі фото і відео їхньої висадки - постановка уряду США за підтримки NASA і Голлівуду, щоб оголосити про перемогу в космічних перегонах. І той факт, що СРСР ніколи не оскаржував деталі місії "Аполлон-11", нікого не бентежить - хоча саме радянська влада  була б в першу чергу зацікавлена у викритті фальсифікації, маючи у своєму розпорядженні усі необхідні для цього засоби.

Пропонуємо вам ознайомитись з найпопулярнішими теоріями фальсифікації висадки на Місяць і навести аргументи, що їх спростовують.

Прапор тріпотить у вакуумі

Прихильники теорії «місячного змови» стверджують, що в безповітряному просторі (вакуумі) прапор не може майоріти. Принаймні так, як це було б на Землі. Отже, на їхню думку, сцену знімали на Землі і тому помітні коливання американського прапора були обумовлені земною атмосферою.

Дійсно, в космічному вакуумі немає руху повітря, а сонячний вітер не здатний змусити прапор так майоріти. Однак в умовах безповітряного простору і відносно слабкою (в порівнянні із земною) гравітацією коливання тканини, з якої виготовлено прапор (в даному випадку - нейлон), досить довгий час не будуть затухати. Початковий імпульс для коливань задали, очевидно, астронавти, які встановили прапор на місячному ґрунті і намагалися вирівняти його.

Зразки ґрунту

Скептики вважають, що зразки породи позаземного походження, які астронавти продемонстрували як доказ своєї висадки на Місяць, зовсім не обов'язково привезені звідти - це цілком можуть бути зібрані в Антарктиці метеорити. Так, в Антарктиці дійсно іноді можна знайти невеликі кам'яні осколки, вибиті з місячної поверхні, які долетіли до Землі. Проте їх не так багато.

Астронавти ж привезли з собою на Землю загалом 382 кг зразків місячної породи (за шість візитів). Камені вивчали не тільки американські вчені, але й їхні колеги з усього світу - зокрема, з Росії, Японії і Китаю. Вони могли б легко виявити підробку, але дійшли висновку, що ґрунт збігається за складом зі зразками, раніше знайденими в Антарктиці.

До того ж, при проходженні через щільні шари атмосфери метеорити оплавляються від тертя. На каменях, привезених астронавтами, подібних слідів немає - а значить, вони ніяк не могли прилетіти з космосу самостійно.

Тіні не ті

Скептики стверджують, що оскільки Сонце далеко від Місяця, то світло від зірки повинно призводити до утворення паралельних тіней, що відкидаються предметами. Однак, тіні від предметів на фотографіях з місії «Аполлон-11» не завжди паралельні. Отже, це тіні не від Сонця, а від прожектора чи іншого штучного джерела освітлення.

Причина непаралельності частково пов'язана з перспективою: її найкраще зрозуміти, дивлячись, як бачаться вдалині рейки залізниці, що сходяться. А вони проте  паралельні. Також на геометрію тіней впливає і рельєф поверхні Місяця.

Джерела світла

Приводом для сумнівів є те, що Сонце - єдине можливе джерело світла на фотографіях з місячної поверхні. Тому, все, що  в тіні, має бути абсолютно чорним. Однак ми ясно бачимо об'єкти в тіні (наприклад, як Базз Олдрін виходить з апарату на зображенні нижче), а значить, десь за кадром заховані освітлювальні прилади.

Тут помилка пов'язана з першим твердженням. Щоб бачити об'єкти в тіні від Сонця, дійсно необхідні додаткові джерела світла - проте освітлювальні прилади тут ні до чого.

Річ у тому, що Сонце на цих фотографіях - не єдине джерело світла. Сонячні промені відбиваються від поверхні Місяця і розсіюються в усі боки, підсвічуючи об'єкти в тіні. Тому ми можемо їх бачити. Можна привести простий приклад: якщо вікна вашої кімнати дивляться на захід, на світанку в ній все одно стане світліше - саме завдяки відбиттю світла.

Попри те, що всі теорії були неодноразово спростовані, навіть через десятиліття після висадки, все ще знаходяться люди, які переконані, що вся історія "Аполлона-11" - один великий фейк.