Марко Галаневич («ДахаБраха»): Порожні мрії нічого не дають

А чи знали ви, що фронтмен і вокаліст гурту «ДахаБраха» Марко Галаневич певним чином теж вважає себе херсонським? Про це та багато іншого він розповів перед репетицією шоу відкриття фестивалю ГогольFest. Музикант був сповнений ентузіазму, і, хоч і очікував дощу або грози, навіть не думав, що цього вечора колектив на сцену не вийде.

- Чи виступали ви колись отак на мосту?

- Ніколи - а де ми тільки не були! Знахідка цієї локації - унікальна річ. Я думаю, це щось дивне, для місцевих жителів це теж відкриття - побачити, як ця локація заграє своїм життям. Це не так комфортно, як у залі, але в цьому своя романтика - така родзинка цього відкриття, цікавість і пікантність

- Репертуар для цього виступу підбирали якийсь особливий?

- Ми довго думали, підібрали серйозну, драматичну, атмосферну програму. Але приїхали сюди і зрозуміли, що треба зробити певні зміни під цю локацію, бо і люди будуть у русі - і вирішили зробити її більш динамічною.

- Народні пісні самі збираєте?

- Вже років 10 не збираємо — не було в нас на це часу, були постійно гастролі, і ми робили нову музику. А той багаж, який дівчата назбирали за роки навчання, який збирали їхні колеги та викладачі, - їх вистачає, щоб робити нову музику. Але зараз ми вже думаємо над цим, бо з'явився вільний час — спасибі карантину.

- До речі, як ви провели карантин?

- Ми провели його досить плідно, Ніночка наша (Ніна Гаренецька — вокал, віолончель, басовий барабан) якраз народила дитину в цей час, і той карантин, який був до цього, ми провели досить безболісно, бо планували в принципі робити паузу, тому що коли хтось народжує, інші відпочивають, і це мало тривати 4-5 місяців. Тобто, ми так планували, і воно співпало з карантином. Але далі ми пристосовуємось до нових умов, до нових вимог нашого часу і намагаємось бути пластичними.

- Тобто, виступ в Херсоні буде першим після початку березневого карантину?

- Ні, ми виступили в Одесі і було два концерти в Києві - на відкритому повітрі з дотриманням дистанції і всіх санітарно-гігієнічних вимог. Є вимоги, і організатори, якщо хочуть щось робити, мають їх виконувати. Так, ми розуміємо, що ці вимоги часом формальні і дуже важко їх дотримуватись, але принаймні робити зусилля над собою варто.

- А чи залишись зараз пісні, які ще невідомі, чи варто їх шукати?

- Звичайно. Навіть наші знайомі друзі, зараз, в цей час, займаються тим, що їздять по нашій батьківщині і ще знаходять пісні невідомі, яких ще ніхто ніколи не чув. Тобто бабусі ці — це наше щастя, наше багатство, наші скарби. Вони живі, вони в першоджелелах існують, чого немає в більшості країн Європи.

- Чи виконуєте ви зараз російські пісні - чи сховали у скриню до кращих часів?

Всі пісні, російські або які здаються російськими, записані на території України — ми не записували в Росії. Часто це переселенці, села старовірів. Ми вважаємо, що пісні, записані в Україні, ми маємо право використовувати і “присвоювати” українській культурі

- Але ж ви співаєте пісні чи не зі всього світу...

- Так, робимо обробку, синтез.

- Звідки берете іноземні?

- Ми слухаємо багато, бачимо багато. Ми виростали в театрі “Дах”, і Влад Троїцький, ідейний натхненник і нашого проекту, і ГогольFtstу — людина-меломан. Ми починали з того, що прослуховували величезну кількість музики - не тільки етнічну і класичну, якийсь мінімалізм, музику андерграунду, тому відкриті до світу і чуємо його. Коли ми починали — 2004 рік, це була величезна приватна фонотека Влада Троїцького. Зараз фонотеки не потрібні, все, що захочеш — відкрито, доступно і коштує незначні гроші. Можеш слухати, що хочеш - зі всього світу, навіть радіо з Мозамбіку чи з Канади.

- До речі, про радіо. Самі ви не часті гості на українських радіостанціях - неформат як був, так і залишився?

- Вірно. Мало таких українських радіостанцій, які транслюють музику, схожу на нашу. Хоча пару разів я слухав, як нас крутять по “Променю”, але по таких музичних fm-ках ми залишаємось неформатом.

- Це дуже прикро.

- Ми цю даність вже давно прийняли і не рефлексуємо.

- Добре, що вашу музику можна почути у саундтреках. До речі, саме ваша пісня стала саундтреком до фільму “Вулкан”, який зняв режисер Роман Бондарчук. Як ви “зустрілись” у цьому проєкті?

- Він звернувся до нас, каже, люблю-поважаю вашу творчість. А ми кажемо: а ми дуже любимо-поважаємо твою творчість і твій фільм, який ми переглядали в допрем’єрному варіанті. Він сказав, що хочеться, щоб ми виконали композицію в своєму розумінні, в своєму варіанті, в своєму баченні. Що ми і зробили. Це відбулося дуже швидко, і дуже швидко зробили відео разом з ним. До речі, я певним чином теж вважаю себе херсонським. Я жив у Генічеському районі з 4 по 11 класи. Тож я наївся херсонських кавунів і назбирав їх. Вам можна казати, що я ваш, вінничанам — що я їхній, а я готовий належати всім.

- Чи є у вас мрії — в нас же Dream-фестивиль?

- Є, так, є важливі: щоб завершився карантин, це завершення дасть поштовх до економіки, проведення турів — всього, але треба всім зібратися і пережити цей етап. Звичайно, ми хочемо миру нашій країні і справедливості. А все інше ми можемо досягнути своєю працею і любов’ю.

- А щодо творчості?

- Ніколи ми не робили ніяких планів і не мріяли, ми навіть особливо не знаємо, про що нам мріяти - ну, якесь там Греммі... Будь-який музикант скаже: так, я хотів би отримати Греммі. Але так, що ми за ним аж так мріємо, — такого немає. Все збувається, нема особливо про що мріяти. 15 років тому ми навіть не мріяли, що така величезна кількість людей по всьому світу буде нас слухати — ми просто робили музику, як ми її розуміємо, як ми хочемо, як ми її відчуваємо. А порожні мрії нічого не дають: тільки праця підтверджує цей поштовх мрії, цей напрямок — тоді ці мрії мають якийсь сенс. Ми робимо музику і щасливі, що у нас є така можливість у прекрасній команді, з театром “Дах”, з Владом Троїцьким. Ми щасливі, що у нас є така нагода. Українська музика розвивається, вона цікава для світу, і я наголошую на тому, що після пандемії час розпочати експансію української культури та музики. І всі мрії збудуться.

Гурт «ДахаБраха» виступить у Фрегаті 6 вересня, початок приблизно о 19.30-20.00. Побачити виступ зможуть всі, хто має абонемент на цю музичну програму.