Чи дійсно ЄС — це вигідний союз для України і чи відчувають українці себе європейцями.
Чи досі зберігся тренд серед населення до прагнення вступу в ЄС і наскільки реально здійснити цю амбітну мету Україні в умовах війни та повільного реформування країни.
Про ці та інші підводні камені херсонці говорили з Надзвичайним та Поважним Послом Латвії в Україні Юрісом Пойкансем у рамках публічної дискусії “Відверто про Україну і Євросоюз. Як бачать євроінтеграцію херсонці”.
Саме ці три пункти під час своєї вступної промови пан Посол виділив як такі, що привабили Латвію до вступу в ЄС.
“Ми всі вихідці з постсоціалістичної системи. Якщо можна чогось не робити - ми не робимо”
Після розпаду радянського союзу латвійцям довелося долати опір еліт до модернізації країни і саме в цьому їм допоміг тиск Брюсселя, адже він був основним інвестором в багатьох сферах.
Також Латвії важливо було зберегти відновлену незалежність, бо після розпаду СРСР там лишилося багато комуністів та військових, через котрих Росія намагалася зберегти колишню колонію в орбіті власного впливу. З цього випливає і загроза збереженню національної ідентичності.
Натомість Брюссель давав чіткий сигнал, що зацікавлений в Латвії як в стабільному, економічно розвиненому партнері, а питання розвитку культури, системи освіти та державної мови латвійці можуть розв'язувати як вважають за потрібне.
“Зараз Латвія платить ЄС в загальну казну 1 євро, а отримує назад 4. В рік це виходить приблизно 1.5 мільярди, і отримуємо назад близько 6 мільярдів.”
Такі цифри наводить пан Посол, пояснюючи економічні вигоди для країни. Ці кошти Латвія спрямовує на поліпшення добробуту та інфраструктури.
За результатами представленного на зустрічі соцопитування “Європейська інтеграція у вимірі громадської думки”, переважна більшість українців, а це 60%, вважають, що Україні важливо продовжувати проєвропейські реформи, навіть якщо ЄС не надаватиме державі перспективи членства, бо це потрібно в першу чергу самій Україні. При чому, 28% відповідально вважають, що ЄС має посилювати тиск на українську владу у питанні реформ.
Також в українському суспільстві поступово зростає кількість людей, що сприймають себе як європейців (44% у 2018 році порівняно з 38% у 2017 році).
Присутні на зустрічі херсонці підтвердили ці тези, називаючи інтеграцію з ЄС неминучою для самозбереження держави як в економічній, так і в культурній сфері. А представники молоді зазначили, що за останні роки суттєво посилилася співпраця з ЄС у вигляді різноманітних стажувань, що дозволило їм активніше проявляти себе в Україні.
Але за результатами того ж дослідження, мешканці півдня пасуть задніх серед кількості біометричних паспортів(14.4%) і, як наслідок, мало хто планує поїздки до ЄС на наступний рік.
Хоч ніхто не має впевненості, як скоро Україна зможе вступити до Європейського Союзу, але кожному з нас посильно зробити свій внесок у розбудову добробуту держави вже зараз:
“Ви можете вплинути на це ініціювавши створення ОСББ серед мешканців вашого будинку, чи подивитися і поширити інформацію з вже відкритих реєстрів про чиновників та їх статки. Також це може бути звернення до правоохоронних органів у разі вимагання хабаря чи активна участь в громадській діяльності. Важливо розуміти, що велика мета часто-густо досягається сукупністю маленьких кроків.” Це підкреслив Петро Бурковський, аналітик Фонду “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва.