Мадрид РІО: як іспанці прибрали автомобілі з набережної

Фото мерії Мадрида.

... І ось що стало після закінчення реконструкції в 2011 році. Прекрасно ж!

Цю чудову історію розповідає блогер Григорій Корнєв.

Отже, історія питання. Річка Мансанарес розташована в західній частині міста. У 60-70 роках ХХ століття Мадрид дуже бурхливо ріс. Для розуміння масштабу лиха ось вам пара цифр. У 1950 році місто нараховувало "всього" 1,61 млн.чол, а на дорогах було порожньо:

Фотографія з сайту books4spain.com.

До 1960 року чисельність населення Мадрида переступила 2,26 млн.чол, а до 1970 року - досягла 3,15 млн.чол. Зростання вдвічі за 20 років і на третину за 10 років - це вам не дитячі забавки!

Але повернемося у 1970-ті. У цей час Мадрид як і всі великі міста Європи потонув в автомобілях. Автомобіль обожнюють, і передбачалося, що це єдиний перспективний вид транспорту – такий собі вінець творіння людини. У Мадриді звичайно ж розгортається активність по автомобілізації міста. Цінність бульварів в розумінні городян пропадає, на їхньому місці зводять широкі магістралі, розвивається система підземних і наземних автостоянок...

Ось у цей період в Мадриді і було побудовано кільцеве шосе М-30, схоже на кільцеві магістралі і проспекти радянських міст. Кільце кривувате, але замкнуте і місцями аж на 18 смуг. На заході Мадрида магістраль М-30 пройшла якраз по берегу річки Мансанарес.

На той момент влада Мадрида була впевнена, що будівництво кільцевої багатосмуговій автодороги допоможе розвантажити центр міста від пробок. Та що вже гріха таїти – вони заявляли, що будівництво М-30 нарешті вирішить проблему заторів у місті! Як показала історія, цим обіцянкам не судилося збутися... Часу на перевірку обіцянок треба було зовсім небагато – буквально десяток років. М-30 у вирішенні проблеми пробок не сильно допомогла. Досить скоро трафік перевищив пропускну спроможність побудованої траси і М-30 стала місцем постійної пробки.

При цьому не вирішивши проблему пробок, М-30 принесла в Мадрид безліч негативних наслідків.

По-перше, щільний потік транспорту і пробки стали причиною погіршення екологічної обстановки в районі шосе. Багато дерев при будівництві магістралі були знищені, що також позначилося на ситуації не кращим чином.

По-друге, М-30 розірвала міський простір, порушивши його цілісність. Особливо яскраво це проявилося якраз на заході Мадрида. Західні райони і раніше були дещо ізолювання за рахунок річки, а з прокладкою в цьому місці шосе ситуація тільки погіршилася: мало хто мав сили і бажання подолати таку серйозну серію перешкод.

По-третє, як наслідок попереднього пункту стала страждати економіка району. Нерухомість подешевшала. Дрібні торговці розорилися, а хто був посильніше – став шукати кращі місця. Туристи, звичайно ж, сюди не сунулися. Та й самі іспанці ці місця не шанували. У підсумку територія уздовж набережної і магістралі занепала, а багато ділянок землі незважаючи на відносну близькість до центу, стояли занедбаними.

Владі Мадрида вистачило сміливості визнати минулі помилки і до початку 2000-х був прийнятий проект серйозної реконструкції шосе. Цей проект став частиною більш масштабної діяльності по зміні транспортної ситуації у всьому місті: була запланована перебудова дорожньої мережі, розвиток громадського транспорту та метрополітену, будівництво ЛРТ, що зв'язує відірвані і часто бідні райони мадридських околиць з центром міста, і маса інших поліпшень.

Щодо М-30 була запланована реорганізація руху, перенесення трафіку під землю, відновлення території на поверхні над шосе, відновлення цілісності міського простору і ревіталізація прилеглих занедбаних територій.

Це і стало відправною точкою грандіозного проекту Мадрид РІО.

Arganzuela парк (ліворуч) і річки сад біля мосту Толедо (праворуч). Фото West8.

Куди ж поділися автомобілі? Вище я вже обмовився - під землю.

Фото West8.

Транспортний потік був не просто прибраний під землю. Була проведена робота по реорганізації потоків з урахуванням розвитку системи громадського транспорту. Тому не потрібно було закопувати півтора десятка смуг. Приблизно до 2005 року за пару років були побудовані практично всі тунелі. Що робити на поверхні – мерія не дуже уявляла. Але вони не стали вигадувати колгосп у себе в кабінетах – адміністрація Мадрида оголосила міжнародний конкурс на розробку майстер-плану території по берегах Мансанарес. Журі теж підібрали гідне: представники мерії і опозиційних партій, а також авторитетні міжнародні експерти.

У конкурсі брали участь багато архітекторів, перемога ж дісталася команді MRIO Arquitectos – трьох іспанських архітектурних бюро (Бургос і Гаррідо, Поррас і Ла Каста; Рубіо і Альварес Сала) під керівництвом Гінеса Гаррідо. Ця команда виступала в партнерстві з голландською компанією по міському дизайну і ландшафту West8.

Фото West8.

Запропонована ними концепція дуже сильно відрізнялася від рішень інших учасників конкурсу. Наприклад, вона передбачала створення на всьому протязі набережної серії зелених зон, пов'язаних пішохідними доріжками, та місць різноманітної активності городян (спортивні майданчики, місця відпочинку, дитячі майданчики, пішохідні та велосипедні доріжки ... і ніяких шашличних, до речі!). При цьому планувалася реставрація історичних об'єктів, передача існуючих мостів під пішохідну інфраструктуру, будівництво нових пішохідних мостів ...

Фото мерії Мадрида.

Ви зараз, напевно, думаєте, що всі жителі Мадрида в єдиному пориві бажали будівництва цього парку? :) Зовсім ні! Навколо проекту було багато дискусій, а коли він стартував, пробки, що виникли через зміни транспортних потоків, послужили поштовхом для серйозних хвилювань і політичних демаршів. Ось як цю частину історії описує Ігор Максимов на сайті UrbanUrban:

Жителі міста, роздратовані пробками, що виникли через реалізацію проекту, були спочатку скептично налаштовані по відношенню до нього. Найбільшою перешкодою був перший крок, який зажадав переміщення непомірного мадридського трафіку в підземні тунелі. Роботи, що стартували в 2003 році, викликали транспортний колапс у столиці Іспанії і привели до бурхливої політичної дискусії про необхідність продовження проекту.

Багаторічна будова стомлює і дратує жителів. Щоб переконати громадськість в актуальності проведених робіт, проект широко висвітлювався на місцевому рівні серед мешканців міста. Серед плюсів, які повинен був принести проект жителям, відзначалися поліпшення якості життя та підвищення вартості нерухомості. У 2005 році серед дітей та молоді міста був організований конкурс, де вони могли дати свої ідеї щодо майбутнього дизайну парку «Аргансуела». Багато із запропонованих ідей знайшли своє відображення у створених на його території об'єктах. У міру просування проекту, коли нові рекреаційні зони змогли, нарешті, прийняти відвідувачів, городяни поступово змінили своє ставлення, висловлюючи подяку за створення в місті нових зелених просторів.

Фото мерії Мадрида.

А тепер трохи статистики та фотографій:

1. Проект Мадрид Ріо - це близько 650 гектарів оновленої території, яка раніше була депресивним районом Мадрида.

Фото Idealista.

2. На проект від усвідомлення потреби до відкриття останнього об'єкта знадобилося 11 років.

Фото West8.

3. Мадрид Ріо коштував Порядку 5 млрд. євро.

Фото Йерун Musch.

4. Отримана внаслідок територія - це:

42 км доріжок для пішоходів і людей, що займаються бігом;

Фото West8.

5. 30 км велосипедних доріжок;

Фото West8.

6. 14 кортів для занять великим тенісом, майданчик для занять BMX, обладнана з використанням новітніх технологій і є однією з визначних пам'яток парку;

Фото Idealista.

... А також:

- Стіна для скелелазіння з різними рівнями складності;

- Дві спеціальні території для ролерів і скейтбордистів;

- Два футбольних поля зі штучним покриттям для гри по сім чоловік і одне поле для гри по 11 чоловік;

- Три поля для гри в баскетбол і футзал;

- Спортивний причал для веслярів і каноїстів (коли в річці води багато);

- Місця для відпочинку, комфортні як молоді,

Фото West8.

... Так і літнім городянам.