Головна Новини

Культура використання відкритих данних в Україні

Володимир Перетяка

Автор

Поширити:

Скопійовано

09 березня 2019 10:02

900

Як в Україні, порівняно з іншими країнами світу, використовують відкриті дані?

Варто проаналізувати, як представлена наша країна в індексах якості життя та інших міжнародних рейтингах за 2018 рік: World Press Freedom Index (Індекс свободи преси) – 101 місце, World Happiness (Рейтинг країн світу за рівнем щастя населення) – 138 місце, Corruption Perception Index (Індекс сприйняття корупції) – 120 місце. Про це пише сайт "MindLab".

ВІДКРИТІ ДАНІ VS ЯКІСТЬ ЖИТТЯ: ЧИ Є ЗВ'ЯЗОК?

Взявши для порівняння п’ять країн, ми спробували проаналізувати розрив між рейтингом відкритих даних та іншими індексами, які відображають якість життя людей, ведення бізнесу тощо. Найстабільнішою виглядає Німеччина: тут всі рейтинги між собою корелюють. Нова Зеландія, Велика Британія також мають більшменш збалансовані показники. Тоді як Україна має відносно високі показники щодо відкриття даних, але дуже погані в інших сферах.

Протягом трирічної роботи на ринку відкритих даних ми зібрали понад 50 кейсів, які характеризують якість застосування Open Data в економіці та відображають рівень культури використання відкритих даних в Україні. Розглянемо деякі з них.

КИЇВ – ВІДЕНЬ: ВЛАДА ДЛЯ ЛЮДЕЙ

Сьогодні в Україні трансакції Казначейства публікуються у відкритому доступі щоденно. Також маємо онлайн-доступ до державних реєстрів, публічних закупівель, звітності державних організацій. Адміністрація міста Києва володіє оперативною інформацією щодо розвитку столиці, тоді як, наприклад, місто Відень звітує на своєму порталі лише раз на рік. Порівняймо орієнтованість цих міст на потреби населення та гостей. На сайті міста Відня можна легко знайти корисну та цікаву інформацію для пересічного мешканця: як доїхати до басейну, де працевлаштуватись, також є дані про освіту, медицину, дитячі садочки, бізнес. Натомість сайт КМДА надає відомості про Київську міську раду, депутатів, комісії, пленарні засідання, нормотворчу діяльність. Мені як жителю чи гостю міста цей сайт майже безкорисний.

Звіти на сайті Відня представлені у формі візуалізацій, вони зрозумілі та прості. Звіти КМДА на офіційному порталі – це важкі документи на багато сторінок або взагалі скановані копії. Відень за якістю життя людей посідає перше місце, а Київ – перше за динамікою погіршення якості життя. Тому починаємо шукати кореляцію між відкритими даними та їх використанням. З одного боку, Україна зробила величезний прорив з відкриття даних, з іншого – маючи цінний ресурс у вигляді відкритих даних, ми не використовуємо його, не «перекладаємо» на зрозумілу для населення мову. Культура використання Open Data не застосовується на всю потужність ні владою, ні бізнесом, ні громадськістю.

НАБУ: ВТРАЧЕНА ТРАНСАКЦІЯ

У 2017 році НАБУ перерахувало товариству з обмеженою відповідальністю 1 млн грн. Казначейство передало цю трансакцію на державний портал e-data, але з часом вона була видалена – ДКС України оновила дані і замінила трансакції вже без цього платежу. Виникає питання: якщо це державна таємниця, то чому залишили три інші трансакції зі схожими призначеннями платежу?

Відбулося наступне: дані були оприлюднені, API працює, громадські організації та бізнес цю трансакцію забрали і використовують у роботі. На порталі працюють різні люди і журналісти зокрема. Фізично цієї суми немає на державному порталі, але вона вже є у журналістських розслідуваннях, тож постають наступні запитання: хто за це буде відповідати і чому це сталося? Яка юридична відповідальність третіх сторін, котрі використовують відкриті дані?

ПОЛІЦІЯ: Е-СЕРВІСИ ДОПОМАГАЮТЬ

Проблема тут полягає у браку порядності в керівництва Facebook, адже якісь скандали навколо компанії з’являються практично щодня. Марк Цукерберґ може впливати і впливає на думки двох мільярдів людей, хоча вони за це не голосували. Компанія, яку він збудував, не може впоратися з власною роллю. Оскільки у нього є стільки інформації і він, здається, не знає, як дати їй раду, багато хто хоче відставки Цукерберґа і виконавчої директорки компанії Шерил Сандберґ. Але їм немає хорошої заміни. А це дуже відрізняється від демократії, де лідери проходять процедуру виборів (безвідносно до того, подобається нам результат чи ні). Загалом питання в тому, чи полегшують технології функціонування демократії чи навпаки (якщо глянути на те, як Facebook втрачає контроль над власними можливостями)?

БЕЗПЕКА ДАНИХ: ВЕЛИКІ ДАНІ – ВЕЛИКИЙ ПРОСТІР ДЛЯ ШАХРАЙСТВА

Згідно зі статистикою концерну інформаційних технологій Verizon (Data Breach Investigations Report 2018), 76% злочинів з даними – це дії з фінансовою мотивовацією. Найбільше кібератак відбувається у державному секторі, сферах охорони здоров’я та малого бізнесу. Протягом років сайти організацій, які володіють персональними даними клієнтів, перевіряються на міцність представниками «темної сторони» даних.

Результати справді вражають – вже постраждали сотні мільйонів користувачів. Вилучена інформація часто містить особисті імена, адреси електронної пошти, паролі, номери платіжних карток тощо. Ці дані зберігаються на приватних серверах та/або виставляються на продаж на тіньовому ринку.

Подібні злочини торкнулися й українців. У світі стає нормальною практикою публічно повідомляти про кібератаки, обсяги втраченої інформації та розміри збитків. Формуючи культуру використання даних в Україні, також важливо відкривати подібну інформацію, відстежувати динаміку за секторами. Крім того, слід проводити роботу із захисту даних (особливо персональних) з державними організаціями, населенням та корпораціями.

АЛГОРИТМИ: ЧИ ЗНАЄМО МИ, ЯК ВОНИ ПРАЦЮЮТЬ?

Експерти провели дослідження щодо відбору жінок до оркестру. Спершу відбувалися живі прослуховування, як результат – дуже мало жінок протрапляли на роботу. Потім спробували робити прослуховування без візуального контакту. Кількість жінок у оркестрах зросла вп'ятеро.

Це приклад одного з мільйонів алгоритмів, які працюють неефективно. Розпочалася нова ера, коли світ вивчає та аналізує алгоритми. Їх пишуть бізнес-компанії, які хочуть продати свій продукт, рейтингові агентства, що оцінюють людей та їхні можливості, держави для прийняття рішень. У кожного своя мета написання таких алгоритмів. Утім, чи завжди ціль великої корпорації збігається з метою простого громадянина чи малого бізнесу? Помилка в алгоритмі одразу не завжди помітна, але може стати бомбою уповільненої дії. Методики та алгоритми мають оприлюднюватися та аналізуватися так само, як і відкриті дані. Сьогодні, якщо ми хочемо свідомо приймати рішення, сліпо вірити у рейтинги та експертні оцінки вже не маємо права.