З 25 травня, тобто, з моменту звільнення Надії Савченко ми спостерігаємо істотну зміну настроїв в Кремлі. Рішення про обмін стало для мене повною несподіванкою.
Володимир Путін відверто знущався над Україною, Савченко і західними партнерами. Кілька разів зірвав переговори зі звільнення льотчиці. Було очевидно, що він налаштований на тривалу, садистську виставу. Але напередодні звільнення Савченко лідери «нормандської четвірки», мабуть, дуже серйозно поговорили з головою Кремля. Підозрюю, що Ангелі Меркель і Франсуа Олланду просто набрид тролінг Путіна.
Обмін Савченко став лише першою несподіванкою, після цього вони пішли одна за одною. Спочатку прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков сказав щось на кшталт: та хай Україна забирає цей Донбас (з міркувань гуманізму). Потім головний редактор «Еха Москви» Олексій Венедиктов, який завжди транслює позицію влади, заявив, що проект «Новоросія» остаточно закрито. Далі очільник МЗС РФ Сергій Лавров сказав, що Росія не визнає ДНР і ЛНР. І, нарешті, з'явилися повідомлення про те, що Москва готова обговорити питання направлення поліцейської місії ОБСЄ на Донбас, хоча до цього категорично відкидала таку ідею.
Це свідчить про певну зміну тактики Кремля. Конспірологи пояснюють це якимось маскуванням і підготовкою до страшних військових ударів, але я не поділяю таку точку зору. Москва прекрасно розуміє, що піде за підвищенням градуса напруги - про це чітко заявили лідери Великої сімки. Кремлю зараз не до нових військових авантюр. Вона намагається будь-якими засобами заштовхнути невизнані республіки в політичне тіло України, щоб ті, як ракова пухлина, розкладали країну і торпедували європейський вектор її розвитку.
Політичний істеблішмент Москви готовий укласти угоду: ми йдемо з Донбасу, але зберігаємо за собою КримОстанній рік завдання полягало в тому, щоб спокусити Київ ідеєю збереження територіальної цілісності, взявши Донбас, який перебуває під реальним контролем Москви, в політичне поле України. Не вийшло, тому Росія готова піти на поступки: можливо навіть знизити підконтрольність ДНР / ЛНР Кремлю, дозволивши там з'явитися збройним силам ОБСЄ; спокусивши Захід і Україну різного роду поступками, все-таки заштовхнути невизнані республіки в політичне поле Києва, але не відмовившись від контролю над ними повністю. Здається, таку гру зараз веде Кремль.
Українська сторона хоче розмістити спостережні пункти і збройні сили ОБСЄ на кордоні з Росією. Це ключове питання: поки Україна не поверне контроль над кордоном, погоджуватися на повернення ДЛНР до складу країни, на мій погляд, не варто. Цьому Москва буде чинити опір до самого кінця. Проте, видно, що в цьому протистоянні Кремль здригнувся і почав відступати. Потрібно дотиснути наступ до кінця і добитися контролю над кордоном. В іншому випадку це лише порожні розмови і спроба легітимізувати своїх бандитів.
Коли буде відновлено контроль над кордоном, дані території знову будуть українськими. Після цього можна проводити і вибори, нехай навіть на них значну підтримку отримає Опозиційний блок. Але це вже політичне життя України за законами України.
Моє відчуття таке, що політичний істеблішмент Москви готовий укласти таку угоду: ми йдемо з Донбасу, але зберігаємо за собою Крим. Судячи з усього, і Захід може на це погодитися. Проте, особисто Путін поки не готовий до подібного рішення. Йому все-таки хочеться зберегти певний контроль над ДЛНР, щоб здійснювати свій план впливу на Україну в цілому. І ключове питання тут - контроль над кордоном.