Колишній політв'язень Олексій Сизонович розповів історію перебування в полоні
У 2016 році його затримали російські спецслужби та вивезли на територію сусідньої держави, 31-го липня 2017-го Північно-Кавказький окружний військовий суд засудив його до 12 років позбавлення волі.
Колишній політв’язень Олексій Сизонович розповів свою історію:
“2014-го року був окупований Крим. Те саме я побачив у себе в Краснодоні. Одним словом, зелені чоловічки прийшли на Луганську область. Мені набридло дивитися, як знущаються з людей. Так само бачив, як проходить переміщення військової техніки. Організують склади, я почав це фіксувати, шукав контакти, щоб можна було цю всю інформацію передавати Збройним силам України. Коли я проводив акцію в районі населеного пункту Ровеньки, а це Луганська область – був затриманий. Таким чином я потрапив до рук так званого ФСБ ЛНР як потім з’ясувалося – це структури ФСБ Росії. Потім мене вивезли з мішком на голові в Російську Федерацію. Де і присудили мені 12 років ув’язнення. За російським законодавством це стаття 322 – нелегальний перехід кордону”.
Відбувати покарання 61-річного Олексія Сизоновича відправили до Іркутської області, де за словами чоловіка, ледь не втратив людське обличчя через тортури, двічі перебував у стані клінічної смерті:
“Побиття, ванни з холодною водою, обливали просто водою, піддавали електричному струму. І тоді вже на зоні начальник мені сказав – у зв’язку з рішенням суду тебе залишили без будь-яких конституційних прав”.
Тривалий час близькі Олексія Сизоновича не знали, що з ним трапилося та де він:
“До того часу, як мене засудили, ніхто протягом року не міг мене знайти. Так само і я не міг ні з консулом зв’язатися, ні листи написати. А потім, коли перевели мене до Іркутська, консул зміг зі мною зв’язатися”.
7-го березня 2019-го року Олексій Сизонович був звільнений з російського полону в ході обміну між Україною та Росією. Він розповів, що відчував, коли зійшов з літака:
“Я зрозумів, що треба іти до терміналу, і коли я пішов у термінал, почув, що мене хтось гукає. Я повернувся – дивлюся, стоїть сестричка позаду і її чоловік. На таких емоціях, я навіть їх не помітив. Людей було багато”.
Зараз Олексій Сизонович переїхав до Києва, разом з іншими колишніми політв’язнями створив центр протидії катуванням. На території самоназваної ЛНР залишилась дружина та знову побачитись невідомо чи вдасться, - говорить чоловік.
Підтримайте роботу редакції. Долучайтеся до спільноти"Вгору" https://base.monobank.ua/
-preview.webp)
