Кого годує катівня для тварин

На минулому тижні відбулася прес-конференція «Кого годує катівня для тварин?», яку провели зоозахисники та херсонські громадські діячі: Іванна Кудіна – ГО «Еко-Галич», Наталя Вотеічкіна – керівник  обласного штабу «Правого сектора»,  Муза Махова – керівник Миколаївського міського товариства захисту тварин, Ілона Озерітська – Херсонське товариство захисту тварин «Вірні друзі», Римма Бараненко – громадський діяч, журналіст.

Активісти розбирались у обставинах загибелі ведмедя Жори, мешканця «зоокутку» на Малому Потьомкінському острові, у Гідропарку. Та виявилось, що інших тварин теж треба рятувати – адже вони стали заручниками жадібності та цинічності херсонських чиновників.

Прес-конференція планувалася, щоб розповісти громаді про  справи у «зоокутку», але після появи директора КП «Гарантія» Ігоря  Семенчева із «групою підтримки», зустріч перетворилася на екшн-шоу із викриками, звинуваченнями зоозахисників, маханням якимось своїми папірцями. Але жодного документу, на які посилались представники КП, з їх боку так і не було надано.

Тваринами повинні займатися фахівці

Багато хто з херсонців вважає зоокуток благом для міста і корисним для відвідування дітьми. Хоча насправді, це катівня для звірів, проте для херсонських чиновників - «годівниця». 

Через постійне перебування у замкнутому просторі звірі захворіють на стереотипію (постійне повторення одних і тих же рухів). Як пояснила керівник Миколаївського міського товариства захисту тварин Муза Махова,  яка ретельно вивчала цю тему і спеціально приїхала до Херсона, щоб взяти участь у прес-конференції, це – своєрідне тваринне божевілля від  нестачі простору, їжі, правильного догляду. Звірі стають неадекватними і навіть гинуть.  Також пані Махова показала лист Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України від 7 липня 2015 року, де  зазначено, що утримувати тварин мають підприємства, підпорядковані Міністерству екології. Те, що в Херсоні опікувалось дикими тваринами непрофільне підприємство КП «Гарантія», вже є порушенням. Звідси й  всі інші сумні наслідки. А ці наслідки серйозні:  ведмеді –  аборигенний вид України і охороняються Червоною Книгою, Бернською  Конвенцією, і взагалі таких ведмедів залишилось в Україні десь 80 особин, то ж загибель навіть одного з них – велика втрата і для держави, і для всього зоосвіту!

Окремо - Закон, зоокуток – окремо

Керівник  «Правого Сектора» на Херсонщині Наталя Вотеічкіна  зазначила, що Херсонське КП «Гарантія» -  підприємство житлово-комунального господарства і немає відповідних ліцензій для роботи з об’єктами, де утримуються представники тваринного світу. Основний вид діяльності КП – прибирання сміття, але аж ніяк не робота з тваринами.

До того ж, за відповіддю від Держгеокадастру, земля під зоокутком на Малому Потьомкінському острові офіційно не оформлена, права на будівництво вольєрів на тій території немає. Тобто, наявні порушення Земельного Кодексу України, статті 126-128.   У відповіді ДАБІ теж сказано, що вони зафіксували незаконне будівництво на Малому Потьомкінському острові. Тож  КП «Гарантія» не має права на виконання на цьому місці будівельних робіт. І це незаконне будівництво було виконано з порушенням норм і технологій, що призвело до втечі ведмедів з кліток в кінці липня 2015 року, коли довелось евакуювати з  Гідропарку десь 400 переляканих пляжників.

Також, як зазначила Наталія Вотеічкіна, узаконити зоологічний об’єкт на цій території неможливо, не порушивши  законодавства! Адже згідно з Водним Кодексом ст.88-89 – Господарська діяльність на малому Потьомкінскому острові обмежена. Зоологічні об’єкти можуть перебувати на відстані 25 метрів від джерела води, 100 метрів від річки: це так звані – захисні смуги. Наш « зоокуток» не вписується у ці норми.

Незрозуміла і територіальна приналежність землі під «зоокутком», її адміністративне підпорядкування. За відповіддю заступника міського голови – Інни Трибух, Малий Потьомкінський острів розташований за межами міста Херсона і право розпоряджатися ним віднесено до повноважень ОДА. Але чому тоді регулярно депутатами міськради виділяються кошти на «зоокуток» на   острові, який юридично не повинен відноситися до юрисдикції Херсонської міської ради?

Де Джонік?

Як розповіла член громадської організації «Еко-Галич» Іванна Кудіна, там загинуло вже багато тварин. Так, у 2013 році зникли 4 єнотовидні собаки. За словами одного з колишніх робітників, їх просто розстріляли після екологічної перевірки та припису поліпшити умови утримання. Звірям було тісно і щоб дотриматись норм, залишили лише 3 особини. Спрацювала жахлива логіка: «нема тварин – нема проблем».

У 2015 році зникли дві вовчиці. Тоді дехто розповідав, начебто вони втекли (кінець зими/початок весни 2015) з нового вольєру, розрахованому для восьми сіроманців. Але, згідно акту ветеринарної лабораторії, саме у той період, представники «Гарантії» доставляли на дослідження в лабораторію тіло самця (!) вовка.  Цілком можливо, що відбулась підміна, - загиблого вовка намагались видати за одну із зниклих вовчиць. Зникнення другої вовчиці взагалі нічим не виправдовувалося, наче її і не існувало. Також, восени 2016 року, за нашими даними, зграя вовків загризла вовчицю, яка була ослаблена або через нестачу їжі, або через хворобу. В природі такі звірі  усамітнюються, доки не одужають, або не помруть у спокої. У неволі вовчицю мали відселити, пролікувати, але цього не  зробили. Можемо говорити про агресивну поведінку через утримання в несприятливих умовах. Є документ від херсонської ветеринарної лабораторії, що на дослідження тіло не було доставлене.

Трагедія, на кшталт тієї, що відбулась у вовчій зграї, може статись і серед ведмедів,  яких утримують у зоозоні на Малому Потьомкінському острові. Міжнародні експерти вже не перший рік б‘ють на сполох та попереджають про підвищений рівень агресії серед ведмедів через несприятливі умови утримання.

В жахливих умовах утримувався і японський макак (занесений в міжнародний червоний список) Джонік,  без розуміння його біологічних та природних потреб. З середини осені до середини весни його закривали  у маленькому внутрішньому приміщенні перед брудним розбитим віконцем - без очисних споруд, без системи обогріву, без можливості спілкуватись з собі подібними. Тварина цього виду особливо соціальна, дуже акуратна (чи не єдиний вид, який знімає навіть скоринку з фруктів та овочів), в природі живе у великих зграях. У 2015 році Джонік часто дивним чином зникав з цього об‘єкту. У 2017 році зник остаточно і безслідно. Документи, які б зазначали куди він подівся або причину смерті, про розтин та кремацію тіла, депутатській комісії надані не були. На дослідження у херсонську ветлабораторію тіло теж не доставляли.

Також, згідно офіційної відповіді мерії на початку 2015 року, тварин стерилізовано.  Але насправді - маємо ферму з неконтрольованим розплідненням: регулярно народжуються нові свинки і зникають невідь де. Навесні 2017 року місто було шоковане фотографіями з дуже хворим поросятком. Як з‘ясувалось, нестерилізований кнур зґвалтував малу, недозрілу до розмноження самочку. Впродовж місяця вона помирала від болю та жахливого запалення на очах у всіх працівників зоопарку та відвідувачів. Після розголосу її начебто прооперували, але тваринка не вижила.

Та «остання крапля» - смерть ведмедя Жори.  Несприятливі умови утримання на протязі трьох десятків років (незбалансоване харчування, залізна підлога, мала площа, відсутність басейну та іншого вкрай необхідного) призвели до серйозних хвороб та страждань Жори. З зими до керівництва міста надходили звернення з «Еко-Галича» про готовність прийняти ведмедів херсонської зоозони Центром реабілітації диких тварин Галицького нацпарку  під догляд спеціалістів. Але всі звернення проігнорували. Херсонські чиновники почали грати у дивну гру «передача ведмедя Жори до Синевиру». Хоча всім було очевидно ще з 2014 року, що Центр реабілітації бурих ведмедів НПП «Синевир» не має можливості прийняти херсонських ведмедів.  Потім херсонські чиновники вирішили приспати ведмедя, що викликає багато юридичних та етичних питань: хто встановив діагноз, наявність ліцензії, дозволів, договорів, обіг ветліків, наявність протоколів лікування, актів дослідження, актів евтаназії і кремації. Жодні документи щодо евтаназії ведмедя Жори на депутатську комісію теж не були надані.

Хто кого «лікує»?

Всі ці трагічні події, стверджує Іванна Кудіна, сталися через відсутність кваліфікованих ветеринарів у зоокутку. В його штатному розкладі немає ветеринара з ліцензіями на роботу з дикими тваринами. Паспорти для тварин не заведені належним чином - відсутні фото та індивідуальні номери тварин, а також кількість паспортів не відповідає кількості звірів, відсутній протокол лікування, журнали щеплень, не проводяться лабораторні дослідження.

Представники КП «Гарантія» постійно повідомляють, що співпрацюють з Миколаївським зоопарком  та їх ветеринарами. Але отримана нами офіційна відповідь від зоопарку показує, що це неправда: договірні відносини з Миколаївським зоопарком у МКП «Гарантія» відсутні!

Також, в 2014 році в Херсоні з’явився громадянин Південної Африки Лайонел деЛонге. Мерія підписала з ним договір про те, що він опікуватиметься зоокутком. Хоча, як з’ясувалось, земля під ним перебуває поза межами Херсона і мерія не мала права підписувати таку угоду. Де Ланге теж не мав дозволів працювати з тваринами, але на утримання зоокутка збирав кошти з міжнародної спільноти. За зібрані кошти та їх витрачання він не звітує. До того ж ми з’ясували, що по де Ланге в  Миколаєві відкриті справи за статтею «Шахрайство».

Що робити?

Всі ці моменти підштовхнули громадських активістів до написання заяв до керівників обласної поліції, управління СБУ та обласної прокуратури про підозру на злочин за статтями Кримінального кодексу: Нецільове використання бюджетних коштів, корупційні дії, перевищення службових повноважень та жорстоке поводження з тваринами щодо посадових осіб. Також ініціативна група із зоозахисників та херсонських громадських діячів була на комісії в міській раді і піднімала питання порятунку тварин із зоокутку. Який же вихід  бачать з цієї ситуації активісти?

Зоозахисниця, голова ЕКО «Галич» Іванна Кудіна: «Втеча ведмедів два роки тому поставила перед зоозахисниками питання поліпшення умов тварин. Коли ж в серпні 2015 року нам вдалося із зоокутка відвезти лиса, хворого на стереотипіїю, в Галицький Національний Природній Парк, то побачили, що там можна реабілітувати й інших тварин, постраждалих від поганих умов утримання в зоокутку. Також тоді виникла ідея побудувати там для наших ведмедів гарні вольєри. Ми, волонтери, повністю взяли на себе цю роботу.  Розуміючи, що фінансування з бюджету нам на цю справу не отримати, збирали гроші  по всьому світу (близько 5 000 євро) і за ці кошти побудували шикарний вольєр для ведмедів за сучасними німецькими нормативами у буковому лісі, з барлігами, величезним глибоким басейном, горкою для самостійного облаштування барлігів, водоспадом та будиночком і передано в дар Галицькому НПП. Він вже чекає на херсонських ведмедиків. А як виглядає, можна побачити тут.

Голова ГО «Правий Сектор» у Херсонській області Наталя Вотеічкіна: «Цей зоокуток-катівню однозначно треба розформувати. На його місці зробити щось дійсно корисне для громади. Якщо є бажання займатись тваринами та дійсно рятувати червонокнижні види, то ми пропонуємо створити на Херсонщині такий самий Реабілітаційний центр, як в Галицькому НПП, наприклад, на базі  Нижньодніпровського нацпарку, до якого входить Малий Потьомкінський острів. В зоозахисників є досвід залучення коштів для його розвитку та будівництва вольєрів.  До такого закладу не соромно приводити дітей на освітні екскурсії та споглядання за ними в умовах, максимально наближених до природніх. Ми озвучили цю ідею на зустрічі з губернатором Андрієм Гордєєвим і думаю, що за співпраці обласної влади та фахівців, такий проект можна втілити в життя».