Книгу Романа Кабачія «Вигнані на степи» презентували в Херсоні

«Книга для мене почалась ще в Херсоні, коли я вчився в університеті на історичному факультеті. Постала вона з маленької статті на 8 сторінок, яка була базована на двох херсонських архівних справах. В 1940-і роки сюди привезли переселенців з Польщі – 14 тисяч чоловік, депортованих фактично в рамках обміну населенням – те, що помилково називають акцією «Вісла» (але сама акція «Вісла» була після цього обміну населенням). Тоді рештки українського населення з пограниччя викинули на північ і на захід Польщі - на землі, які відійшли Польщі від Німеччини – Сілезія, Поморія. А перед тим переселили півмільйона польських українців, із них 14 тисяч на Херсонщину. Я в нашому обласному архіві надибав 2 справи. І, може, я би про них особливо не згадував, але мене вразило, що одна з інспекторів - О.Н.Манзело, більше я про неї нічого не знаю - з щирим серцем сприйняла цих людей, воювала з керівниками радгоспів і районів за кращі умови існування. Тоді Херсонщина не була така зелена і обводнена каналами, артезіанською водою і водопроводами. Для людей, які приїхали у наші степи з Карпат чи з Холмщини з її річками, болотами, лісами – це був жах. І вона взялася їм допомагати, писала дуже емоційні звіти, розповідала, як їм важко тут ведеться, між павуками, гадюками. Я просто був в шоці з того, по-перше, наскільки їхні умови були важкими, а друге — що знайшлася людина, яка перейнялася їхньою долею. Тоді я почав розкопувати, чому вони тут опинилися, бо багато хто з херсонців так само не розумів: мовляв, у вас є корови, у вас є зерно, а ви приїхали на нашу біду.

Із цих двох справ я зробив статтю, яку ми презентували в Кракові на семінарі для магістрів. І тоді вперше мені краківський професор (теж польський українець, лемко з походження) Ярослав Мокляк сказав, що з цієї теми можуть бути люди. Бо вони в Польщі знають, що стало з тими українцями, що по акції «Вісла» виселили, але не знають, що сталося з тими, що поїхали на схід.

Жили поляки зі Збруча і далі за Збруч, жили українці за Бугом і за Сяном, а тут їх розділили лінією Керзона і сказали, що будуть творитися мононаціональні держави. Те, що ми маємо зараз Галичину і Волинь в складі України ми зобов'язані тим людям, яких виселили з Польщі. Вони стали заручниками цієї ситуації. Вони мали їхать в Україну, хоча Україна була у них... Загалом виселили з Польщі в Україну, за різними даними, 482 або 488 тисяч людей, 4-5 тисяч було вбито під час виселення. В областях Українського Півдня, на яких базована ця книжка (Запоріжжя, Херсон, Миколаїв і Північна Одещина) переселено біля 100 тис. чоловік. У більшості, вони втекли в перші роки після переселення».