Херсонські в΄язні, в очікуванні реформ, подивились документальні стрічки Docudays UA

Покази кінострічок з програми Мандрівного Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA у виправних колоніях Херсонської області традиційно відбулися у грудні цього року.

Фільми у Херсонських в’язницях як і щороку вразили своєю доречністю та актуальністю аудиторію «місць не дуже віддалених». Заходи фестивалю проходили під час Всеукраїнського тижня права з 8-го по 14 грудня.

Глядачі побачили три нові стрічки «Заробітчанський шлях» режисерки Олени Федюк, та два фільми Сергія Лисенка із збірки Енциклопедії майдану «Крим SOS» та «Канцелярська сотня». Після показів відбулося обговорення фільмів. В΄язні та співробітники дивувалися як основна тема фестивалю «Крізь ілюзії» знайшла своє відображення у побачених фільмах. Цікавились, навіть, хто вигадав назву 13-го фестивалю. Найкращі враження залишилися від переглядів фільмів у Херсонській виправній колонії №61. Це колонія максимального рівня безпеки, де відбувають покарання хворі на туберкульоз засуджені не вперше і за тяжкі злочини, та до довічного позбавлення волі. Обговорення фільмів перетворилося на відверте спілкування глядачів з організатором показів. Засуджені та співробітники згадували як жилось раніше, висловлювали свої сподівання на краще та давали оцінку реформам нової влади.

Цього року 13-й Мандрівний Docudays UA якраз потрапив на чергову реформу пенітенціарної системи. Як зазначають офіційні джерела, відтепер в΄язницями в Україні буде відати Міністерство юстиції. Добре це, чи ні, час покаже. А, наразі ж, виявилося, що маленька міністерська структура із гучною назвою Мін΄юст поглинула велику мережу виправних установ та слідчих ізоляторів. Цікаво як маленька мишка зможе з΄їсти слона без наслідків для здоров΄я? Але реформа вже йде повним ходом ліквідовано усі обласні управління пенітенціарної служби та триває ліквідація центрального апарату Державної пенітенціарної служби. Співробітників звільнено. Поки що на папері створено нові чотири територіальні управління за регіонами, і відтепер вони мають керувати виправними колоніями, розташованими у декількох областях. Тим часом, на самих низах, і засуджені, і співробітники установ перебувають у стані очікування. Одні чекають покращення умов відбування покарання та чергової амністії, інші чекають достойної зарплатні та умов праці. А поки що, дошки оголошень у херсонському центрі зайнятості завішені запрошеннями на роботу до виправних колоній на різні посади. І вакантні, «теплі» місця, на думку тих, хто тільки чув про тюрми та вважають там усіх корумпованими, ніхто не поспішає займати. Мабуть наступним етапом реформування пенітенціарної системи стане закриття нерентабельних в΄язниць та розпродаж вивільнених будівель. І добре, якщо на ці кошти будуть побудовані нові, сучасні, з европейськими умовами.

Подальше реформування кримінально-виконавчої служби України спрямоване на вдосконалення діяльності установ виконання покарань шляхом створення умов для виправлення засуджених, здобуття ними освіти та набуття професії, їх соціальної адаптації в суспільстві, приведення умов тримання осіб, узятих під варту, та які відбувають покарання відповідно до вимог Європейських пенітенціарних правил, організацію діяльності кримінально-виконавчої інспекції на засадах пробації, підвищення престижу професії працівника кримінально-виконавчої служби. Це обіцяє мін΄юст, і сподіваємось, що так і станеться. Наразі ж в українських в΄язницях борються із кадровим голодом та чекають на зміни, сподіваючись, що вони не стануть черговими ілюзіями реформ, або чиїмось новим великим бізнеспроектом.