Херсонщину поділили на п’ять районів: як із цим жити далі?

Отже, на Херсонщині утворено 5 районів: Херсонський, Каховський, Бериславський, Генічеський і Скадовський. Тож у багатьох жителів області та, зокрема, читачів нашого видання виникає безліч питань: навіщо було таке об’єднання, як тепер відбуватимуться місцеві вибори, чи потрібно змінювати особисті документи та де тепер розташовуватимуться районні установи, наприклад, медичні заклади, правоохоронні органи тощо.

Про це – в інтерв’ю з виконавчою директоркою Херсонського регіонального відділення Асоціації міст України Ларисою Оленковською.

- Ларисо Павлівно, об’єднання районів, на Вашу думку, це добре для Херсонщині чи погано? І чому виникла така необхідність?

- Це, безумовно, позитивне явище, стільки районів, як було, не потрібні. У Херсонській області при облдержадміністрації діяла робоча група. Туди входили представники Асоціації міст України, яким і належала ідея створення на Херсонщині саме п’яти районів. Ця ідея була підтримана науковцями, депутатами обласної ради, оскільки була добре прорахована.

Наше завдання першочергово полягало в забезпеченні економічної доцільності реформи. Тому пропонували створення, умовно кажучи, Азовського району, він би об’єднав ті території, які так чи інакше прив’язані до обслуговування курортів Азовського моря; Чорноморського району, який би об’єднав райони, зайняті у процесі надання послуг відпочивальникам Чорноморського узбережжя; Каховського - центрального сільськогосподарського району області, на території якого розташовано найбільше усіх наших зрошувальних систем; Херсонський район є найбільшою частиною логістичної системи області. На його території - залізничні та автовокзали, залізниці, аеропорт. Бериславський – один із найбільших за площею районів області. Хоча чисельність населення там і незначна. От така була ідея. Спочатку її не підтримали. Мова йшла про те, що на території Херсонщини буде лише три райони. Але все ж таки доцільність перемогла, Кабінет Міністрів прийняв точку зору про створення п’яти районів.

І тепер ми працюємо над реалізацією цього процесу. Саме такий поділ допоможе розбудувати раціональну і розумну інфраструктуру: дороги, логістичні центри, а також створити найкращі умови для розвитку бізнесу.

На Херсонщині утворено п’ять нових районів

- Як взаємодіятимуть новостворені райони з об’єднаними територіальними громадами?

- Чітко про це говорити поки зарано, ще не виписані повноваження цих районів. Особисто моє бачення таке: ради нових районів включатимуть представників від кожної територіальної громади, які до них входять. Такий собі маленький «парламент». Він представлятиме винятково інтереси громад, які об’єдналися, і вирішуватиме господарські питання. Наприклад, сьогодні на часі допомога людям літнього віку.

Дуже багато наших громадян з різних причин покинули Україну, залишилися старенькі, яким потрібно допомагати. А утримувати так звані територіальні центри соціальної допомоги, які були при кожній районній раді, сьогодні кожній громаді немає сенсу, оскільки відсутня необхідна кількість підопічних для такої великої структури. До того ж, в ОТГ для цього просто не вистачить ресурсів. Тому виникне очевидне питання - де і як створити спільні для кількох громад територіальні центри, які б вони могли разом фінансувати.

Так само з утилізацією твердих побутових відходів. Раніше кожну сільську раду примушували мати полігон. Це не по кишені навіть великому місту, а не те що маленькій громаді, скажімо, на п’ять тисяч людей. Крім того, це не раціонально, адже півкраїни відвести на полігони - це, як мінімум, нехлюйство. Тому необхідно буде вирішити, як це робити цивілізовано за умови збереження головного ресурсу – землі та з мінімальною шкодою для екології. Те ж саме стосується будівництва доріг. Таких питань, які потрібно громадам вирішувати спільно, безліч. Сьогодні немало «реформаторів» вважають, що районні ради не мають бути. Якщо б мене спитали, я б сказала, що за таких умов більш дієвим інструментом є обласна рада і ось такі п’ять районних рад, якби їх вдалося зберегти і вибудувати належним чином. Щоб вони представляли реальні інтереси реальних виборців.

- Коли ж налагодиться взаємодія районів та ОТГ?

- На жаль, на все потрібен час. Політичних питань безліч, і відповідні зміни в Конституцію не внесені. І тут існує певна небезпека. У нас є дуже важливий документ - Бюджетний кодекс України, де прописані правила фінансових розкладів для бюджетів усіх рівнів. У цьому документі зафіксовано й таке: податок з доходів фізичних осіб, тобто, той податок, який платить кожна людина, яка працює і отримує заробітну плату, має надходити до районних рад, міст обласного значення і об’єднаних територіальних громад. Сьогодні ми нарешті зрозуміли, що ніяких об’єднаних територіальних громад насправді немає. Є міські, селищні, сільські ради, як, власне, прописано в Конституції. І тому цю перехідну форму – об’єднану територіальну громаду, її з закону треба прибрати і вписати туди просто громади. Така дрібничка, але поки що це є загрозою, адже там прописані районні ради, а громади, як можливі отримувачі, не прописані. І в Міністерства фінансів виникає дилема, а кому ж ці 60% податку з доходів фізичних осіб насправді спрямовуються, районній раді чи все ж таки громадам? І тут потрібно навести просто законодавчий порядок, аби не виникало ніякої спокуси позбавити громади тих

коштів, які їм належать. Тому в цьому плані доведеться ще трошки попрацювати. Ми, як Асоціація, зараз дуже ретельно співпрацюємо з депутатами Верховної Ради для того, щоб цей законопроект якомога швидше був прийнятий і порядок та справедливість в бюджетному процесі були відновлені.

- А як відбуватимуться вибори в умовах новостворених районів?

- До їх початку зміни в Конституцію внесені не будуть, потрібно бути реалістами. Є списки виборців, усі дільничні і територіальні виборчі комісії між собою пов’язані. Єдина складна річ сьогодні – це саме окружні виборчі комісії на рівні нових районів. Тому що сьогодні Центральна виборча комісія звертається напряму до міст, які визначені центрами нових районів. Я думаю, тут буде створена якась перехідна норма і все буде впорядковано. Можливо, саме містам, центрам нових районів, цю функцію поки що передадуть і вони її виконають. Головне, щоб їх вчасно профінансували і чітко роз’яснили, що вони мають робити. До виборів всі технічні питання вони мають врегулювати.

- Чи не доведеться людям, у зв’язку з утворенням нових районів, змінювати особисті документи, приміром, свідоцтво про народження, паспорти, де вказана реєстрація?

- Коли перейменовували вулиці, нас же ніхто нічого не змушував змінювати? Так і цього разу,  ніхто не вимагає негайної заміни документів. Воно саме з часом усе зміниться. Люди будуть проводити операції з нерухомістю, отримувати нові паспорти, свідоцтва про народження, тощо. А от певним організаціям та установам за потреби доведеться внести зміни до своїх статутів.

- Багатьох наших читачів також цікавить, що тепер буде з районними лікарнями, правоохоронними органами, іншими відомствами і чи не доведеться людям тепер добиратися до нового райцентру за багато кілометрів?

- Адміністративна реформа з медичною реформою ніяк не пов’язана. У нас є медичні установи, зараз це районні лікарні. І їх ніхто нікуди не подіне, вони залишаються працювати в рамках Херсонського госпітального округу. Тобто формується єдиний медичний простір, в якому кожній установі надаються певні функції, які вони будуть виконувати. Звичайно, у них вже не буде статусу районних лікарень.

Так само і поліція. Її підрозділи так і залишаються працювати по всій області. Сьогодні для того, щоб послуга була більш доступною, у територіальних громадах створюють так звані Центри безпеки: під одним дахом розміщується служба поліції, служба з надзвичайних ситуацій та «швидка допомога». Дуже часто під час надзвичайної події чи нещасного випадку необхідна участь двох або й усіх трьох цих служб у залежності від складності ситуації. Щоб спростити ситуацію, щоб дії були більш оперативними та злагодженими, і створюються такі центри. Вони фінансуються з державного бюджету і, за бажанням, громада може їх дофінансовувати.

Щодо громадських формувань з охорони правопорядку на базі районів, то їм доведеться домовлятися з тими територіальними громадами, які вони обслуговують, щодо подальшого фінансування. Окрім того, є закон «Про міжмуніципальне співробітництво», і якщо громадам вкрай потрібна будь-яка установа, то вони можуть укласти між собою договір, зареєструвати його в Міністерстві економіки та інфраструктури і спільно цей проект фінансувати.

За отриманням різноманітних довідок громадянам також не потрібно їхати до районних центрів. Ще у квітні 2016 року на об’єднані територіальні громади було покладено обов’язок ведення реєстру громадян. Тому там, де людина мешкає, там і має отримувати послугу, у тому числі, усі без винятку довідки. Навіть якщо в населеному пункті немає сільської ради, наприклад, її ліквідовано в результаті об’єднання, то в ОТГ людині зобов’язані оформити необхідну довідку і доправити туди, куди їй буде зручно, а не людина за цією довідкою повинна  кудись їхати.