Два дні поспіль херсонці ходили на лекції, кінопокази та екскурсії історичного фестивалю Legio Historica та дізнавалися глибше про минуле нашого регіону. Цей захід у Херсоні проходить уже втретє.
Першого дня бібліотека Гончара перетворилася на лекторій, а наступного - відвідувачі гуляли вулицями міста, слухаючи екскурсоводів.
Найбільшу увагу викликали розповіді Наталі Бімбірайте про історичну спадщину Литви та Криму, Єгора Сидоровича — про вихідців із Франції, які оселилися на території сучасної Херсонщини та Андрія Лопушинського — про археологічні дослідження 1914 року фортеці біля Тягинки.
Усі лекції першого дня фестивалю відбувалися в бібліотеці імені Гончара.
Особливо зацікавив та розворушив аудиторію археологічний майстерклас завідувача археологічної лабораторії Херсонського держуніверситету Сергія Немцева. Експерт розповідає, як це було:
— Організатори попросили мене провести майстерклас під умовною назвою “археологія за годину”. Я подумав: найпростіше, що можемо зробити - це викопати шурф поряд з бібліотекою та запропонувати людям зачистити який-небудь об’єкт. У планах було на дні шурфа викласти слово зі шматочків кераміки, засипати його піском, щоб люди спробували розчистити цей “напис”, не знищивши його. Але через рясні зливи ми передумали — копирсатися в багнюці ще те “задоволення”. Тому майстерклас показували в акваріумі. Я розповідав про пам’ятник, який ми розкопуємо в рамках експедиції “Скелька” і заодно пояснював шкоду від “чорних” копачів. Ми зімітували в акваріумі культурний шар, у нас був такий багатошаровий пам’ятник. І на одній половині акваріуму ми показали дії “чорних” копачів, які все змішують, трощать та розкидають, а на іншій — правильне, поетапне “знімання” ґрунту. Коли ми проводимо розкопки — нам вдається простежити певну послідовність знахідок, які потім можна датувати та зафіксувати якусь історію. А от “чорні” шукачі варварськи працюють металодетекторами. Основна їх ціль — метал, де почули сигнал — там і копають, знищуючи інші артефакти, — пояснив археолог.
Наприкінці першого дня відбувся прем'єрний показ документального фільму “Kalinindorf” авторами, якого виступили херсонці Лесь Касьянов та Юрій Капарулін. Однією з центральних тем сюжету стала трагедія Голокосту, у центрі уваги — селище Калинівське сучасної Херсонської області. Упродовж 1927-1944 рр. воно було центром першого єврейського національного району та мало назву Калініндорф.
Наступного дня слухачі лекцій перевтілилися в “туристів” та мали нагоду відвідати 3 екскурсії. Юрій Капарулін показував, де колись було єврейське гетто у Херсоні. Антон Костенко розповідав про українського історика та діяча Віктора Гошкевича. Архітектор Андрій Луцик дебютував у якості гіда та розповідав про будівлі модернізму, проклавши маршрут від готелю “Фрегат” до ККЗ “Ювілейний”.
Андрій Луцик веде екскурсію “Херсонський модернізм: назад у майбутнє”. Фото Юлії Данилевської
Фестиваль Legio Historica завершився панельною дискусією, під час якої історики, архітектори, археологи та навіть місцеві депутати обговорювали збереження історико-культурної спадщини Херсона.
Спочатку фестиваль Legio Historica організували у Києві у 2017 році. Перед тим, як завітати до Херсона, Legio Historica відбувся в Харкові, у планах засновників розширити географію фестивалю і поїхати до Львова.
За словами координатора проєкту Євгенія Шатілова, мета фестивалю - “наблизити” історію до молоді, до людей, які не вивчали цю дисципліну професійно. “Історія не повинна бути чимось недоступним, чимось зарозумілим, — підкреслює організатор,— ми намагаємось простою, доступною мовою розповідати правду про минуле кожного регіону, в якому ми буваємо. Також ми познайомилися з великою кількістю блискучих фахівців, зокрема херсонських колег обов’язково будемо залучати до інших медійних проєктів та історичних студій.”