Два роки Порошенка: «жити по-новому» поки не виходить

Два роки тому Петро Порошенко переміг на президентських виборах. Тоді він здобув перемогу вже у першому турі, але, як зазначають соціологи, через два роки чисельність його прихильників значно зменшилася. Однією з найбільших проблем Петра Порошенка експерти називають те, що, обіцяючи «жити по-новому» він продовжує діяти переважно методами старої влади. 

На дочасних президентських виборах у травні 2014-го Петро Порошенко набрав 54.70% голосів і переміг своїх опонентів вже у першому турі. До нього лише Леонід Кравчук в 1991-му був обраний у першому турі. Однак у 2014 році, в ситуації невизначеності та ворожої агресії, команда Петра Порошенка вдало зіграла на суспільних настроях, наголошуючи на необхідності обрати президента вже у першому турі. Мовляв, це зекономить, і час і гроші. 

«Жити по-новому» – таким було головне передвиборне гасло Петра Порошенка і так називалася його передвиборна програма. 

«Ці вибори мають нарешті принести Україні мир, зупинити безлад, хаос і свавілля», – заявив два роки тому на виборчій дільниці Петро Порошенко. 

У президента тактика заперечує стратегію – експерт

З того часу Петро Порошенко неабияк посилив свої політичні позиції. В результаті проведення дострокових парламентських виборів, найбільшою фракцією парламенту став «Блок Петра Порошенка». Крім того, цього року уряд очолив близький соратник президента Володимир Гройсман, а генпрокурором став Юрій Луценко, який до цього очолював пропрезидентську фракцію в парламенті. 

Однак така концентрація влади дає дуже негативний побічний ефект, тож, як застерігають експерти, перемоги можуть виявитися пірровими.

«Президенту вдається просувати свої внутрішні інтереси. Він посилює свої позиції як провідна фігура в політичній системі країни. Поміняли прем’єр-міністра на більш лояльного, генпрокурор теж відповідає його інтересам. Але ці рішення вдалося провести з величезними зусиллями і з певними репутаційними втратами. Ці перемоги досягаються класичними методами української політики, а обіцялось-то інше!», – наголошує політолог Володимир Фесенко. 

Невідповідність між обіцянкою «жити по-новому» та старими політичними методами створює для президента великі незручності та ризики. 

«Мені здається, що тактичні результати, яких досягає сьогодні президент, робляться такими методами, які заперечують його стратегію», – зазначає керівник Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко. 

У полоні ефективних методів 

За словами Володимира Фесенка, проблема президента в тому в тому, що старі методи керування країною виявилися занадто ефективними.
«Ключова проблема – відсутність помітного прогресу у боротьбі з корупцією. А друга проблема – я б її навіть назвав «драма Порошенка»: він обіцяв «жити по-новому», але виходить краще вирішувати проблеми старими засобами. І Порошенко тут діє як раціональний політик – користується старими інструментами. А суспільство чекає іншого, нового», – каже експерт.

Також політики та експерти кажуть про особливості стилю керівництва, який притаманний чинному главі держави Петру Порошенку – мовляв, він не надто любить делегувати комусь повноваження. 

«Я був навіть свідком на засіданні Національної ради реформ, коли президент на підвищених тонах говорив із міністром юстиції, який спробував вставити свої «п’ять копійок» в обговорення судової реформи. А президент йому мало не: «а ти хто такий, що знаєш, що знаєш, як реформувати судову владу?!», – розповідає Ігор Коліушко. 

Фонд «Демократичні ініціативи» опитав 57 експертів щодо успіхів та невдач другого року президентства Петра Порошенка. Експерти посередньо оцінили діяльність Президента Порошенка протягом другого року його каденції: 4,5 бали за десятибальною шкалою. Найкраще, на їхню думку, глава держави справлявся із веденням зовнішньої політики, найгірше – із кадровими призначеннями. 

Втрата популярності наразі не незворотна – політолог 

Упродовж двох років популярність президента серед співвітчизників різко зменшилася. За даними опитування, проведеного центром соціальних досліджень «Софія» у квітні, 75,2% українців негативно або здебільшого негативно оцінюють діяльність Петра Порошенка на посаді президента. І лише 19,5% повністю або швидше схвалюють його діяльність. Про це свідчать результати соціологічного дослідження, проведеного в середині квітня. Причиною падіння популярності голови держави експерти називають невиправдані суспільні сподівання.

За даними опитування, проведеного у травні фондом «Демократичні ініціативи», також зростає кількість тих, хто повністю або частково не довіряє президентові. 

«Довіра до президента впала в усіх регіонах, зокрема – і в Західному, який раніше виказував президенту велику довіру», – коментує результати соціологічного дослідження голова фонду «Демократичні ініціативи» Ірина Бекешкіна.

Натомість заступник директора Інституту соціології НАНУ Євген Головаха стверджує, що такі соціологічні дані для Петра Порошенка є цілком задовільними. Адже його попередники мали на завершення другого року президентства приблизно такі самі показники популярності, але за набагато кращих умов.

«Той самий Янукович за два роки отримав десь такий самий результат в умовах миру і значно більш стабільної економічної ситуації», – наголошує вчений-соціолог.

Політолог Володимир Фесенко припускає, що третій рік стане вирішальним для визначення подальших перспектив Петра Порошенка.

«Якщо йому вдасться продемонструвати вдалі нестандартні позитивні кроки – показати «Нового Порошенка» – у нього буде перспектива. Якщо негативні тенденції, які ми побачили на другому році президентства, будуть наростати – безумовно, це стане серйозним викликом для Порошенка», – вважає політолог.