Найкращий день народження виходить, коли за столом збирається на святкування уся родина, близькі друзі та сусіди, які спішать із подарунками та душевними привітаннями. Так наприкінці жовтня, на 220-й рік народження села Раденськ, що в Олешківському районі, зібрались усі раденці та стільки ж гостей із сусідніх сіл.
На дні народження завжди стає цікаво, чому саме так, або на честь кого назвали іменинника. І ось через декілька днів пошуків, в одній із оцифрованих книжок з історії, вдалося знайти декілька версій походження назви села Раденськ.
Перша версія запевняє нас, що колись на місці розташування села протікала річка Раденка, і вже на честь неї поселенці так назвали населений пункт.
Другий варіант стверджує, що першими поселенцями цих місць були козаки, а в цьому селі часто збиралися на раду, тому й село назвали Раденськом.
Третя, одна з найдавніших версій, розповідає ще про часи, коли нашою землею проходила татаро-монгольська орда. На місці теперішнього села розташовувалося багато таборів, і кочівники назвали цю місцевість Редені (що в перекладі з татарської мови означає Раденськ). Ми запитали у херсонського краєзнавця Сергія Дяченка, яка з цих версій правдива. Та у результаті виявилося, що все це – легенди. Можливо, лише те, що назва
“Раденськ” дісно утворилася від слова “реден”, та це насправді, не татарське слово. Але яке його походження – це досі таємниця.
Самі ж раденці вважаюсь: їх село так називається через того, що люди тут завжди радісні. Радіють кожному сонячному дню. Можливо, тому на день села була така чудова погода: напевно, усім селом бажання загадували.
Раденськ – мальовниче село з гарними краєвидами, яскравими будинками, садами й городами, що рясніють від налитих сонцем плодів. У селі кожна господиня може похизуватися своїм багатством, своїм творінням – рівним, акуратним, наче крутим дизайнером висадженим городом. На кожній вулиці сяють побілені хати, а деякі по-модному розмальовані яскравими кольорами – жовтим, блакитним, рожевим. Майже з кожного двору чути голоси свійської птиці – тут і гуси, і качки, і пихаті індики. А на кожному клаптику зелені по селу стоять на цепках повільні корови, та де-не-де кози. Адже кожна господиня до столу принесе і своє молоко, і сир власного виробництва, і вершки, і масло. Бо так уже тут заведено.
У місті люблять казати, що у селі живуть одні бабусі та дідусі. Та таке не скажеш про Раденськ. Село наче молодіє. На вулицях повно дітлахів: хто грає у м’яча, а хто ганяє на велосипеді вздовж вулиці. Цього року біля Будинку культури встановили новий дитячий майданчик, щоб було де повеселитися. Незаміжні дівчата ходять під ручку та кокетливо поглядають на хлопців. А ті хизуються: силою міряються та у спорті змагаються. У селі діє великий спортивний гурток, майже всі хлопці, від малечі до дорослих, тут тренуються.
Та більше хочеться сказати про раденських жіночок. Мабуть, тільки Херсонщина багата на таких щирих, гостинних та надзвичайно симпатичних жінок. На дні села усі вони виглядали, як лялечки з вітрини. Усі з яскравим макіяжем, у намистах та розшитих хустках. Кожна зі своїм фірмовим пирогом, варениками й домашнім вином чи компотом. Їхнім чоловікам можна тільки позадрити.
День села раденчани вирішили святкувати на вулиці біля сільського Будинку культури. Дорогу заздалегідь перекрили і навколо утворився великий розважальний майданчик, де проходили одночасно виставки декоративно-ужиткового мистецтва, конкурси, гуляння, атракціони, та, звісно, святковий концерт.
Найвдалішим став конкурс “Кращий стіл від вулиці села”. До нього люди не один тиждень готувалися. Господарочки підготували смачні столи з печенями, пампушками, пирогами, запеченою птицею, соліннями, фігурними закусками та все це прикрасили квітами, ягодами та гілками дерев. За умовами конкурсу столи мали бути не просто смачними, а й надзвичайно красивими. Після оцінки журі господарі столів частували гостинцями усіх охочих. Та не тільки жінки готували цього дня. Мужні чоловіки зі спілки “Мисливців” пригощали всіх смачним козацьким кулішем.
Окрім їжі можна було подивися і на історичні фото. Місцевий Будинок культури разом із сільською бібліотекою зробили фоторепортаж “Раденську-220”. Це така собі історична довідка про село та сучасний стан організацій, які розташовані на території Раденської сільської ради.
Для тих, хто хотів розважитися та випробувати себе, проводили спортивні ігри – “Козацькі забави”. В одній із них хлопці мали залізти по черзі на високий стовп та дістати з верхівки заготовлені ласощі – бублики, солодощі, горілку та валянки.
На святковий концерт з’їхалися творчі колективи з усіх сусідніх сіл, наче родичі, що поспішають привітати іменинника. Самі ж раденці теж підготували чимало номерів. Талановиті колективи, що вже стали зірками у власному селі, веселили гостей увесь вечір: народний фольклорний колектив “Золоте гроно”, вокальний ансамбль “Калинове намисто”, дитячі танцювальні колективи “Барвіночок” та “Перлина”, дитячий вокальний колектив “Вишеньки”, учасники гуртка художнього читання “Надія”, Любов Гречка – учасниця поетичного клубу “Раденські джерела” Раденської сільської бібліотеки.
У перервах між номерами голова сільської ради Олена Вікторівна Кравченко вручала всім учасникам АТО та їхнім родинам медалі “Учасника АТО”. Також нагороду отримали і звичайні раденчани у різних номінаціях: почесні довгожителі села, ювілейні пари, які прожили 50 та 45 років подружнього життя, багатодітні матері. Цінним подарунком був нагороджений народний фольклорний колектив “Золоте гроно” Раденського будинку культури “З нагоди Дня села та 40 річного творчого ювілею”.
А завершився день народження села великим застіллям та дискотекою до пізньої-пізньої ночі, як ї має бути на справжніх іменинах.
Свято вдалося таким теплим і щирим лише завдяки самим раденцям, які збирали кошти повністю своїми силами. Участь взяли всі: Раденська сільська рада, комунальні підприємства, Будинок культури, сільська бібліотека, школа та дитсадок, лісництво, підприємці, фермери та звичайні жителі Раденська.