Можновладці нарешті зрозуміли, що у Херсоні парки є не лише в центрі міста.
Є на Шуменському парк. Нехай він і не такий великий, як у центрі Херсона. Але для жителів мікрорайону, особливо прилеглих будинків, це місце, де можна прогулятися з дітьми і домашніми улюбленцями.
Про побратимів парку, що розташовані в центрі міста, влада час від часу згадує і навіть облагороджує до свят і пам’ятних дат. А ось Шуменський парк про такі подарунки може лише мріяти. Хоча минулого року про нього все ж згадали і відновили освітлення. До кінця 2016 року планували завершити ремонт ліхтарів. І витратити лише з міського бюджету на цю добру справу 24 тисячі гривень.
На жаль, це не єдина проблема. Якщо ви там ніколи не були, то заплющте очі, я проведу віртуальну екскурсію. По всьому периметру парк був обгороджений парканом, металевим. Зараз від нього залишилися лише бетонні основи. Та й ті майже розібрали по цеглинках.
Чітких кордонів у парку також немає. Місцями він плавно переходить у приватний сектор. Тому прямо посеред галявинки можна побачити, як пасуться кізочки. Зустрічають гостей купи сміття та зруйновані “добрими людьми” лавки.
Кілька десятиліть тому вся центральна алея рясніла клумбами з чорнобривцями. За ними доглядали, поливали. І квіти радували око перехожих ледь не до морозів. Зараз на місцях клумб – просто трава. І це в кращому випадку.
Уроки фізкультури найближчих шкіл часто проводилися в тому самому Димитровському парку. Коли на вулиці теплішало, учні бігали його алеями, здаючи різні нормативи. Але вже тоді це було трохи небезпечно – стан асфальту міг сміливо відправити спортсмена до травмпункту. З роками ситуація не покращилася. Місцями від покриття не залишилося нічого.
Малеча любила це місце за каруселі та гойдалки. Зараз, аби до них дістатися, люди долають вузьку стежку з багнюки.
У парку збереглися і металеві велетні. Вони тримають в руках планету з кільцями, як у Сатурна. Ось уже 42 роки охороняють вхід до гойдалок. У дитинстві вони здавалися мені просто величезними, доводилося задирати голову, щоб побачити їхні обличчя. Аж дух захоплювало. Колись вони були яскраво-жовті, як сонце. Зараз же вони різнокольорові.
А ось і вони, улюблені гойдалки. Тільки не лишилося улюбленої каруселі, яку ми називали “ромашкою”. Вона була у вигляді квітки. На кінцях “пелюсток” – сидіння. Вмощуєшся туди зручніше, а батьки тебе розгойдують по колу. І аж поки не запаморочиться у голові. А оскільки пелюстки були різних кольорів, то кожен карапуз вибирав собі улюблений відтінок. Моїм улюбленим був червоний. А поруч із каруселлю було кілька пісочниць. Зараз на їх місці засохла трава, сміття, бите скло та залишки плитки. Поруч із ними все ще стоїть гірка. Її прикрашали очі і посмішка. Ось такі в моєму дитинстві були “смайли”. На мій превеликий подив, гойдалки вціліли. Помітно, що їх хтось підремонтував. Але чи можна на них розважатися малечі – велике питання.
У самому кінці головної алеї ще в радянські часи були каруселі – так звані “ліфти” і “ромашки”. Зараз про них нагадують лише брили бетонного фундаменту. У парку працює кілька кафе, але немає вбиральні. Навіть кабінок біотуалетів.
Минулої п’ятниці, 17 лютого, до цієї “чорної діри” навідалася робоча група.
– Сьогодні робоча група, що складається з керівництва КП “Парки Херсона”, дирекції “Міськсвітло”, голови Корабельного району та інших фахівців, відвідала “Димитровський парк” (Шуменський). Сумна картина – починаємо працювати. Освітлити парк, обрізати сухостій, привести в порядок доріжки, зробити дитяче містечко і тренажерну групу, відновити сцену і майданчик для танців. Плани великі, дай Бог сил, розуміння і підтримку колег-депутатів, – написав на своїй сторінці у Фейсбук директор “Парки Херсона” Сергій Білоковиленко.
Спеціалісти чекають на пропозиції від громадськості, яким вони хочуть бачити оновлений парк. І як знати, можливо, уже найближчим часом парк із тутовими деревами і роботами-велетнями святкуватиме свій новий День народження.