Чого бояться переселенці

Редакція “Вгору”  спільно з юристами Херсонського обласного Фонду милосердя та здоров’я створили виїзну громадську приймальню.

До неї увійшли правозахисники Фонду милосердя, журналісти та психологи громадської організації “Джерело життя”. Під час виїздів спеціалісти надаватимуть юридичні консультації, інформаційну допомогу місцевим громадським активістам, лідерам Недержавних організацій, які опікуються внутрішньо переміщеними особами, а також самим внутрішньо переміщеним особам, а також психологічну допомогу. Приймальня планує відвідати Генічеський, Каховський, Голопристанський, Чаплинський, Каланчацький райони та Нову Каховку.

Першим пунктом виїзної приймальні  стало місто легендарної Тачанки – Каховка.

Прийом проводили юрист громадської приймальні Херсонського обласного Фонду милосердя та здоров’я Олена Старюк і юрист приймальні Херсонської обласної організації Комітету виборців України Олександр Токаленко.

На зустріч завітало дуже мало переселенців. Люди, що прийшли, попросили не вказувати їх реальні імена та не фотографувати. Багато з них їздять до родичів, що залишились на окупованій території. І люди бояться, що їх можуть упізнати  терористи.

Для багатьох переселенців Каховка стала транзитним містом. Багато з них поїхали жити до найближчих від райцентру сіл. Проблеми у переселенців Каховки нічим не відрізняються від проблем інших регіонів України. Найболючіша – житло.

Як розповіла Марія, винайняти квартиру їй було складно. І не тому, що не мала грошей. А тому, що люди оразу ж відмовлялися здавати квадратні метри “гостям із Донбасу”.  Ще кілька ріелторів вирішили просто нажитися на людській біді. І навмисно завищували вартість оренди квартири. Мовляв, або платіть таку суму, або залишитеся на вулиці. Марія поїхала шукати щастя у сусіднє село. Оселившись у хаті, жінка пішла шукати роботу. Влітку працює на полях, а в інші пори року  підробляє, де тільки може.

Іван разом із родиною також вирішив не залишатися у Каховці, а переїхав у село. Там вирішив почати власний бізнес з нуля – відкрив стоматологічний кабінет. Тепер хоче придбати або звести власний будинок. В Україні працює бюджетна програма “Державне пільгове кредитування індивідуальних сільських забудовників на будівництво (реконструкцію) та придбання житла” . Взяти в ній участь можуть усі, в тому числі і переселенці. От Іван і цікавився у юристів, що для цього потрібно.  Бо повертатися додому,  на Схід, він не хоче.

Переселенці цікавилися у юристів, як можна переоформити спадщину, що залишилася на окупованій території, і як переоформити виплати на дитину.

Завітали до виїзної приймальні не лише переселенці. Так, із юристами зустрівся депутат міської ради від “Радикальної партії”  Денис Цінський. За його словами, у місті немає окремої програми підтримки переселенців. Юристи розповіли депутатові, що місто може писати проекти та отримувати гранти на різноманітні проекти, в тому числі, і на допомогу переселенцям. Яскравий тому приклад – Херсон. Наше місто виграло грант Євросоюзу на ремонт кімнат у гуртожитках. У Каховці є кілька недобудованих багатоповерхівок. За словами Дениса Цінського, якби їх довести до ладу, то туди можна було б заселити родини переселенців.

Як показав перший виїзд, багато чиновників продовжують ігнорувати проблеми внутрішньо переміщених осіб. Держава продовжує виплачувати їм соціальну допомогу. І на цьому, фактично, всі турботи закінчуються. Тож  багато переселенців відчувають себе нікому не потрібними. Ось і залишаються із власними проблемами наодинці. Тому роботу держави – просвітницьку та гуманітарну – взяли на себе громадські організації. А ще – просто небайдужі люди.

P.S. Юридичну консультацію переселенці можуть отримати за адресою: м. Херсон, вул. Фрунзе, 2, офіс 19. Дні прийому: вівторок, четвер з 10.00 до 15.00. Попередній запис за тел. (0552) 49 60 03.

За психологічною допомогою можна звертатися до отця Андрія за адресою: м. Херсон, вул. Перекопська, 3, тел. 050-418-10-01.

Публікація підготовлена в рамках проекту "Будуємо Херсонщину разом" за підтримки Black Sea Trust і німецького Фонду Маршалла. Думки авторів публікацій не обов'язково збігаються з точкою зору Black Sea Trust, німецького Фонду Маршалла або їх партнерів.