Барабанщики застою. Хто веде Україну до поразки

Є відомий анекдот: «Если музыкант не может ни на чем играть, ему выдают две палочки, и он становится барабанщиком».

У ФБ виділяються чудові автори постів, яким треба всього лише дві палочки, щоб барабанити про «люмпен» («погромників, більшовиків») і «революціонерів». Вони бачать в мелодії протестів сьогоднішнього суспільства лише люмпенів, підбурених полум’яними [контр] революціонерами, які не можуть зупинитись після вуличного активізму Майдану.

Запитайте такого автора чи авторів про відомі речі: чому реформи зустрічають такий в’язкий супротив, як тільки торкаються приватних інтересів представників влади та політики, пов‘язаних сірими схемами з олігархічним бізнесом? Чому виникла урядова і політична криза минулого року, коли йшлось про кардинальні економічні реформи? Чому так довго не просувалась медична реформа? Чому виникає боротьба між силовими відомствами? Чому прийнятий закон про декларації саме для антикорупціонерів? Чому країна залишається найгіршою серед аналогічних країн по рівню середньої зарплати?

Ці теоретики розколу суспільства на люмпенів-революціонерів та себе, солідно роботящих державників, торять шлях до поразки

Чому не відбувається демонополізація і деолігархізація, щоб дати малому і середньому бізнесу простір для фантастичного розвитку підприємництва? Чому зупиняється земельна реформа? Чому ще немає системної публічної політики реформування державного сектору? Чому так скупо держава фінансує суспільне мовлення — втілення дійсно незалежного ЗМІ? І ще десятки подібних внутрішніх великих питань, які ховаються за дрібними, немовби, покращеннями. Нарешті, чому весь світ перестає лише вказувати пальцями на нашу корупцію, а вже погрожує пальчиком під найсоромливіші для нас слова: навіщо допомагати їм спасати тіло, якщо у них така корумпована душа? За це не соромно?

І я, який дещо знає про політику ключових реформ, тут зовсім не про приклади, хоча наведені приклади набагато крупніше, ніж барабанна дріб прикладів прогресу цих барабанщиків: жити стало трохи краще і веселіше з прогресом ВВП у 2%. Я про інше — про більшовицьку примітивність поверхнево бачити лише незадоволених людей, оцінюючи громадян в класових термінах. І бачити «третій клас» солідних бюргерів, які, немовби самі, зовсім без «пламенних революціонерів» і «люмпенів» зробили свою революцію і ратують тепер за спокійну еволюцію країни від недоліків до щастя через побудову дійсно потрібних інституцій. Люмпенів та революціонерів, завдяки яким ці бюргери, між іншим, залишились просто живими, якщо були на Майдані.

Такі друзі по ФБ не бачать, крім всіх цих означених у класових більшовицьких термінах людей, головних діячів. Це саме ті, реформи для яких мають бути ну хоча б відсунутими на потім, якщо вже їх не можна здихатись зовсім під тиском дурних люмпенів та невгамовних революціонерів. Ті, для яких реформи і вимоги публічних політики і комунікації — смерті подібні для їхніх тіньових оборудок, про які знає вже весь світ. Про них ці автори ані пари з вуст. Вони барабанять, відволікаючи нашу і вашу увагу від головного: від цих людей. Вони говорять нам про творення прекрасних інституцій, забувши про те, що в них ще треба міняти публічний, вибачаюсь, персонал. Вони, бажано їм чи не бажано, нормальні апологети застою і недолугості та корумпованості частини влади в умовах, коли час зовсім не чекає.

І не лише час. Терпіння людей жити «в переході» вичерпується. Дивіться соціологію – падіння довіри до влади. І ті самі палочки опиняться у барабанщиків там, де не треба. Замість апології цивілізованого, стабільного розвитку його щирі захисники отримають нестабільне суспільство, яке може у кінці програти і агресору, і повагу західних ще доброжелателів, і віруючих у нас людей з окупованих територій.

Ці теоретики розколу суспільства на люмпенів-революціонерів та себе, солідно роботящих державників, торять шлях до поразки. Підтримують «стабільність» замість конструктивно працювати разом задля пришвидшення реформ, отже — проти каменюк корупції на їх шляху та тих, хто її стимулює. Вони не знають законів фізики: найстабільніше те, що найшвидше рухається. Вперед.