4 лютого 1896 року поблизу села Трипілля (Обухівський район Київської області), археолог Вікентій Хвойка розкопав залишки стародавніх поселень із розписним керамічним посудом.
Про це пише Газета.UA, передають Хроніки Обухова.
"Перші розкопки культури відбулися за десятки років у румунському селищі Кукутень та на території Галичини, що перебувала під владою Австро-Угорщини. Сам Хвойка вперше знайшов трипільські пам'ятки в Києві, на вулиці Кирилівській, 55, 1893 року. За 3 роки вийшов з експедиціями за межі міста", - йдеться у повідомленні.
У перші ж тижні коло сіл Трипілля розкопали залишки спалених поселень, глинобитні майданчики із гончарними печами, мальовані глиняні черепки та вцілілий посуд. Знаходили й глиняні фігурки людей, тварин, будиночків. Крем'яні наконечники стріл, уламки зброї, кістки свійських тварин. Все це несли археологам і люди, які знаходили пам'ятки на полях протягом десятків років. Під керівництвом Хвойки розкопали близько 13 тис. кв. м поселень. Уперше вчений презентував свої знахідки на ХІ археологічному з'їзді в Києві у серпні 1899-го.
Землеробська культура набула найбільшого розквіту між 5500 та 2750 р. до н.е. Пізніше вчені встановили, що її представники заселяли терени сучасних України, Румунії та Молдови. Археологи почали знаходити й так звані протоміста - поселення, що мали і міські, і сільські риси.
Історія походження Трипільської культури та особливості зовнішності її представників не з'ясовані й досі. Попри це, навколо неї й до сьогодні виникають численні міфи. Історики та археологи виділяють і окремий псевдонауковий жанр - трипологію, з якою намагаються боротися. Трипільців називають передовою праслов'янською цивілізацією, що виникла раніше за шумерсьу та єгипетську, мала вплив навіть на давню Індію. Напряму ототожнюють з українцями, тому що й ті були землеробами та жили мирно, мали розписну символіку. Але більшість дослідників не відносить трипільців навіть до праслов'ян. Не збереглося жодних відомостей про мову та письмо, якого, ймовірно, не було.
Нині припускають, що трипільці є нащадками населення, яке прийшло з Близького Сходу і принесло з собою давній землеробський спосіб господарювання.