Через кого Україна програла в Європейському суді більше 2 мільярдів наших грошей
За останні 12 років позивачі виграли більше тисячі позовів проти України в Європейському суді з прав людини. За цими рішеннями держава виплатила більше 2 мільярдів гривень відшкодування. При цьому з посадовців, які безпосередньо порушили права людини, ці збитки не стягують.
Про це йдеться у розслідуванні програми "Наші гроші з Денисом Бігусом", пише BIHUS.Info.
"Карати мають суддів, які приймають неправосудні рішення, прокурорів, які "кришують" ці неправосудні рішення. Я вважаю, що вони мають зі своєї кишені за це відповідати. Хай продають свої маєтки і відшкодовують, от кожному", – каже Веніамін Тимошенко, який разом із колегами у 2015 році відсудив в України в Європейському суді 20 тисяч євро.
Веніамін Тимошенко ще у 2011 році очолив страйк працівників компанії "Аеросвіт". Загалом близько 150 працівників протестували проти величезної заборгованості із зарплати. Компанія подала позов в Бориспільський міський районний суд, і суддя Віталій Журавський заборонив проведення акції. Згодом Європейський суд з прав людини вирішив, що український суд порушив право громадян на мирні зібрання і об’єднання і присудив Тимошенку з колегами 20 тисяч євро "справедливої сатисфакції".
Наразі Віталій Журавський продовжує судити в Бориспільському районному суді. Свою вину у поразці в Європейському суді Журавсьский в розмові з журналістами BIHUS.Info категорично заперечив.
"Це не порушення суддів, тому що ця справа пройшла і апеляцію, і касацію. Це було порушення держави Україна, яка своєчасно не внесла зміни в законодавство. Я просто виконував закон",– сказав Журнавський.
Власне, перекидання відповідальності і є однією з причин неможливості стягнути відшкодування з посадовців, які порушили права людини.
В самому рішенні Європейського суду прізвище не напишуть. Встановлять лише факт порушення Конвенції з прав людини. Тому після цього правоохоронні органи повинні відкрити кримінальну справу повторно в Україні і встановити винного,– пояснила заступниця міністра юстиції Наталія Бернацька.
"А слідчий каже: мої дії були законними, я так вважав, це підтвердив прокурор, який підписав подання. Прокурор каже: оцінив, було законно, що підтверджується рішенням суду. Суддя каже: законність мого рішення була встановлена рішенням суду апеляційної інстанції. І так далі", – додав адвокат Назар Кульчицький, який у 2012-2013 роках був Урядовим уповноваженим України в ЄСПЛ (представляв інтереси держави в Європейському суді).
Конвенцію з прав людини порушують не лише судді, а різні посадовці. У випадку Олександра Басенка це, у першу чергу, слідчі міліції. У 2002 році Басенка побили контролери київського швидкісного трамваю і зламали йому ногу в коліні. Але вимагати в них відшкодування збитків через суд потерпілий не зміг, бо міліція розслідувала очевидну справу більше 5 років. У 2016 році Європейський суд присудив Басенку 11 тисяч євро відшкодування за порушення його права на ефективний юридичний захист.
Одним із слідчих у тій справі був Віталій Паньков. Відтоді правоохоронець помітно просунувся на кар’єрному шляху. Якщо тоді він був звичайним слідчим Святошинського районного відділення, то нині він – головний оперуповноважений Департаменту захисту економіки Національної поліції.
"Я, чесно кажучи, навіть не розумію, про кого ми зараз говоримо. Не пам’ятаю такої історії",– сказав поліцейський журналістам, сміючись.
Строки позовної давності – це ще одна проблема, яка не дозволяє стягнути відшкодування безпосередньо з самих порушників прав людини. Цивільний кодекс України передбачає, що стягнути шкоду можна тільки з людини, яку визнав винною суд. Відповідно, спочатку треба відкрити кримінальне провадження і притягнути винного до відповідальності.
"На практиці, коли в нас вже є остаточне рішення Європейського суду, закінчуються просто навіть строки притягнення до кримінальної відповідальності",– зазначив Назар Кульчицький.
Тому українське законодавство вимагає докорінної реформи. Наталія Бернацька вказує також на необхідність вирішити ще одну проблему - небажання правоохоронців розслідувати порушення прав людини з боку інших правоохоронців.
"Рада Європи неодноразово наголошувала: ви повинні створити новий правоохоронний орган. Тому що ви розумієте, що самі на себе правоохоронці дуже так важко відкривають справи і їх розслідують. Повинен бути орган, який буде займатися саме цими розслідуваннями. І це – Державне бюро розслідувань", – наголосила заступниця міністра юстиції.
Державне бюро розслідувань формально створили у березні 2016 року, однак досі воно не працює. Тим часом в Європейському суді з прав людини станом на 1 квітня цього року перебуває 7,3 тисяч позовів проти України. З усіх європейських країн більше позиваються тільки до Румунії та Росії.
За порушення Конвенції з прав людини з боку правоохоронців і суддів тим часом надалі розраховуються платники податків.
