Липень 2024 року, тридцятий місяць війни. В прифронтовому Херсоні, попри щоденні обстріли та смерті, продовжують жити люди. На вулицях стало більше молоді та машин. Люди повертаються жити у вільному, рідному, південному місті.
Російські військові продовжують обстрілювати заклади освіти, культури та медицини.
Спалений після ворожого обстрілу на початку липня один із корпусів Херсонської морської академії.
Один із міських ринків після обстрілу. Обстріл стався о шостій ранку, тому ніхто не постраждав.
Міський парк після пожежі. Військові РФ завдали ударів по ньому з артилерії.
Ранок у Херсоні після нічного обстрілу одного з житлових кварталів.
Комунальники плитами зашивають вікна, які не витримали ударної хвилі від вибуху російського снаряда.
У липні Херсон накрила африканська спека. Стовпчики термометрів на сонці злітали на понад 50 градусів тепла.
Користуючись затишшям, можна трохи призабути війну.
Херсонська дівчинка на місці прильоту російського снаряда.
Липень, час херсонських кавунів.
Кавуни в Херсоні продають майже всюди.
Переважно в центральній частині міста квітне софора. Херсонці збирають її квіти на чай та ліки.
Літня жінка втамовує спрагу свіжим молоком, а можливо, їй потрібно запити ліки.
Маленька частка херсонського колориту.
Життя в Херсоні триває.