Реформа під час пандемії як виклик для вторинної ланки херсонської медицини


28 листопада, 2021
Упровадження медреформи в Україні збіглося з пандемією COVID-19.
Цей період став справжнім випробуванням для медичної галузі, а надто - лікарів вторинної ланки.
Зокрема, Комунальне некомерційне підприємство "Херсонська міська клінічна лікарня ім. А. і О. Тропіних"було тимчасово перепрофільовано у лікувальний заклад для хворих на коронавірус. Паралельно з непосильним навантаженням, пов'язаним із вивченням нової, досі невідомої хвороби та порятунком людських життів, тут мали знаходити час для впровадження медичної реформи. Що з того вийшло —
у наступній статті.
Другий етап медичної реформи стартував навесні минулого року. З того часу практично всі медзаклади комунальної власності почали отримувати фінансування за прямими договорами з Національною службою здоров'я України. Серед них обласні, міські та районні лікарні. Нововведення потребували від медичних працівників ретельного вивчення і підготовки. Проте невдовзі і без того непросту ситуацію ускладнила пандемія, яка прийшла в Україну, — розповідає заступник медичного директора зі стаціонарної медичної допомоги Херсонської міської клінічної лікарні
ім. Афанасія і Ольги Тропіних Євген Миронов:
"Розпочалася реформа у квітні 2020 року, а вже у серпні в Україну
і на Херсонщину прийшов COVID-19
. З того часу ми здебільшого займалися не лише запровадженням реформи, а й питаннями пандемії. Зокрема, так само як і лікарі інших країн, фактично з нуля вивчали нову хворобу. У поточному році навантаження на лікарів під час пандемії стало ще більшим, адже вона протікає складніше.
У захворювання скоротився інкубаційний період, стало більше побічних ефектів".
Та все ж доводилося знаходити час, сили й фахівців, щоб упроваджувати нововведення, пов'язані з реформуванням вторинної ланки медицини. Закуповували комп'ютери, обладнання, укладали договори на пакети послуг з Національною службою здоров'я України (НСЗУ), розбиралися в усіх тонкощах нової системи:
"НСЗУ не реформує саму медицину, змінюються методи звітності
та обліку медичних послуг і, відповідно, оплати, — зазначає Євген Миронов. — Якщо раніше медзаклади отримували субвенцію від держави на певну кількість ліжко-місць, незалежно від діагнозів хворих, то нинішні зміни передбачають, що лікарні отримуватимуть кошти за конкретні медичні послуги, надані конкретному пацієнту".

Інформатизація як один із пріоритетних напрямків медреформи

Одним із пріоритетних напрямків реформи є інформатизація медичної системи, коли лікар за допомогою комп'ютера вносить кожен діагноз через Медичну інформаційну систему лікувальної установи в систему eHealth, яка є центральною базою даних.
НСЗУ опрацьовує інформацію щодо кожного хворого в лікарні. Потім, залежно від тяжкості, тривалості та результатів лікування нараховує кошти за виконані послуги. Тобто НСЗУ є представником держави і замовником цих послуг. Тож медичні працівники є виконавцями, надавачами цих послуг.
За словами Євгена Миронова, із запровадженням Медичної інформаційної системи підвищилася відповідальність кожного лікаря, адже за допомогою електронних сервісів відстежується, наскільки своєчасно ставиться діагноз, скільки проводиться додаткових досліджень та яке лікування призначається. Разом з тим з'явилися нові виклики та труднощі:
"Першочергово необхідно було вивчити програму, за допомогою
якої ми вносимо дані про пацієнтів, продовжує заступник медичного директора зі стаціонарної медичної допомоги.
До того ж потрібно вносити багато інформації, яка покроково зображає весь лікувальний процес. З одного боку, це дисциплінує медичних працівників, а з іншого вносить напругу в їх роботу,
адже опанування цифрових програм до автоматичного рівня вимагає певної підготовки і навчання. Фахівцю, який переважно займається лікуванням хворих, залишається не так багато часу
на вивчення цієї програми".
Та лікарня не зупинила роботи із впровадження нових вимог НСЗУ й переходу на інформатизацію і під час пандемії:
"Наша лікарня була стовідсотково перепрофільована під лікування COVID-19. Тобто всі відділення, усі хірурги, травматологи, неврологи та інші спеціалісти були залучені у порятунку людей від коронавірусу. Одночасно медичним працівникам доводилося займатися впровадженням інформаційних систем, навіть у позаробочий час", — зазначає Євген Миронов.
За словами заступника медичного директора зі стаціонарної медичної допомоги, аби Медична інформаційна система запрацювала на повну
силу, потрібен час, адже фахівці мають усе ретельно вивчити, відпрацювати практичні навички:
"Заклади первинної ланки вже практично опанували роботу з програмою. У поліклініках лікарі та медсестри вносять дані до системи. Вони роком раніше почали все вивчати, аніж стаціонар, тому мають більше навичок. У стаціонарі ж поки що лише лікарський склад займається поданням цих електронних медичних записів, останнім часом відкрито функціонал і для медичних сестер".
У Херсонській міській клінічній лікарні ім. А. і О. Тропіних до діджиталізації поступово залучають і лабораторію, задля внесення до Єдиної системи результатів аналізів в електронному вигляді. Це дає змогу більш оперативно отримувати відповіді, до того ж лікарям під час виписки пацієнта не потрібно в ручному режимі передруковувати чи переписувати
до історії хвороби всі аналізи. За словами Євгена Миронова, також планується вносити до відповідної бази й дані про виконання
призначень лікаря
:
"Наприклад, медсестра зробила ін'єкцію і зразу ж ввела цю інформацію до комп'ютерної програми. Роздала пігулки також позначила у програмі, що препарат видано, тобто призначення виконано. Це дозволить не лише вести точний облік дотримання лікарських приписів, а й контролювати надходження і витрати медичних препаратів та матеріалів. Тож ми зможемо подавати
ще й фінансову звітність. Цей етап тільки опановуємо, хоча НСЗУ поки що цього не вимагає".

Електронна система вимагає високої точності при введенні даних

Характерною особливістю електронної системи є те, що вона вимагає високої точності при введенні даних про пацієнта під час заповнення електронних декларацій із сімейним лікарем:
"Дуже важливо, щоб вся інформація про пацієнта сімейним лікарем була введена точно і без помилок, включаючи ім'я, прізвище та по батькові. В іншому випадку можуть виникнути проблеми щодо подальшого обслуговування пацієнта через електронний сервіс. Програма вимагає високої точності при введенні даних", — наголошує Євген Миронов.
На сьогодні більшість лікарів уже освоїли програму. Але цей процес потребує роботи в позаробочий час, адже протягом робочого дня лікарі мають займатися пацієнтами. З іншого боку, за словами заступника директора, процес інформатизації не впливає на якість лікування пацієнтів, адже лікар витрачає на вивчення нововведень свій особистий час.
Злагодженою є і співпраця стосовно діджиталізації з первинною ланкою медицини:
"Пусковим механізмом для госпіталізації та цифрового ведення історії хвороби у стаціонарі є електронне направлення від сімейного лікаря, каже Євген Миронов. Сьогодні до цього звикає все більше пацієнтів. Відповідно при виписці ми вводимо епікриз у систему, який також може побачити сімейний лікар, у якого обслуговується пацієнт після стаціонару. При складних, нестабільних випадках, коли, скажімо, пацієнт перебуває в ремісії, але потребує догляду — завідувач відділення контактує телефоном з сімейним лікарем та передає йому необхідну інформацію для спостереження за місцем проживання".

Збільшення фінансування за рахунок пандемії?

Щодо фінансування та оплати праці медичних працівників заступник генерального директора міської клінічної лікарні ім. А. і О. Тропіних Тетяна Куриленко розповіла, що зараз базова ставка на пролікований випадок становить приблизно 4900 грн:
"Ми складаємо фінансовий план, надходять кошти від НСЗУ,
є тарифна сітка, згідно з якою визначаються, зокрема, і посадові оклади. Зараз самостійно кожне підприємство розробляє
положення про оплату праці
. У порівнянні з минулим роком фінансування медичних послуг збільшилося. Якщо торік за
9 місяців профінансовано близько 132 млн грн, то за відповідний період поточного року ця сума сягнула 173 млн.

За 2020 рік було придбано основних засобів, у т.ч. медичного обладнання на суму майже 4 млн грн. З початку поточного року
на понад 2 млн грн. Також проводяться капітальні ремонти будівель. На це протягом останніх двох років направлено понад 5 млн грн. Тобто, ми знаходимо можливості за рахунок коштів НСЗУ не лише виплачувати заробітні плати, лікувати хворих та утримувати заклад, а ще й оновлювати матеріально-технічну базу".

Тетяна Назаренко
Текст
Олександр Корняков
Фото
Юлія Лук'яненко
Верстка