Знахідки під нашаруваннями століть

Знахідки під нашаруваннями століть

Сергій Нємцев - ініціатор створення поки що єдиного археологічного музею античності в Україні, який розкриває побут мешканців сільськогосподарських територій полісу*.

Чому археологія?

Ще зі школи майбутнього науковця вабило вивчення історичних фактів. Тож професійну діяльність Сергій вирішив зв’язати саме з історією. Проте участь у першій археологічній експедиції перевернула його уявлення про історію як науку.

Сергій вважає, що на основі знайдених в експедиції речових пам’яток можна зробити один висновок, у той час, як в історії з декількох однакових джерел – два протилежні. Тому, археологія – більш точна та проста наука.

Згадує, як, відпрацювавши перший польовий сезон на Білозерському поселенні, не знайшов жодної цінної знахідки та найголовніше - не дістався материка**. Жартує, що саме тому залишився на другий рік в експедиції, і не тільки.

Польова експедиція має свою романтику, бо розкопки або захоплюють людину повністю, або ж лишаються поза сферою її інтересів. Багато в чому залежить від сприйняття польових умов. Усі учасники живуть у наметах, готують їжу на всю команду, ходять купатися до літнього душу. Після завершення розкопок студенти проходять традиційну посвяту в археологи. Дехто через рік повертається та продовжує археологічні дослідження, як Сергій.

Сергій Нємцев  зі студентами Херсонського державного університету

Уже понад 15 років Сергій Нємцев займається археологією. Вважає, щоб стати справжнім спеціалістом, необхідно постійно навчатися, досліджувати різні типи пам’яток, брати участь в експедиціях та вчитися їх очолювати.

За роки своєї діяльності встиг побувати на місцевих експедиціях у Дніпровському на Білозерському античному поселеннях та в Олександрівці - на городищі Скелька; в Олександрополі Дніпропетровській області - під час останнього польового сезону розкопок царського скіфського кургану; у Жаботині Черкаській області.

У 2015 році Сергій вперше очолив археологічну експедицію та відчув повну відповідальність за її успіх.

“Розкопки – правильне руйнування культурного шару, яке вимагає неабиякої уваги”. Допущені помилки при розкопках не приховаєш, адже всі дії зображаються у звітах та передаються Інституту археології України,- каже Сергій.

Врятувати Скельку

Починаючи з 2019 року, вчений організовує експедиції на городище Скелька, на березі Дніпро-Бузького лиману. Про це «Вгору» писали раніше.

Пам’ятка періодично досліджувалася археологами у 1950-х роках, але в останні часи зазнала руйнацій від чорних копачів.  Найбільш вражені ділянки городища – місця кам’яних кладок, муру, башти, будинки, перехрестя вулиць, яких тепер просто не існує.

Відтепер дослідження цієї частини пам’ятки неможливе, треба рятувати, що залишилось.

Студентки працюють у господарчій ямі

Зі слів Сергія, аналогічного нападу зазнало поселення на хорі Ольвії «Дідова Хата» під Миколаєвом. Це наводить на думки, що діяла одна і та ж група злочинців.

Руйнування на Скельці привернули увагу активістів, журналістів, учених, які стали частіше відвідували городище. Як наслідок, чорні копачі менше з’являються на об’єкті.

Знак археологічної пам’ятки

За словами Сергія, у цьому році експедиція на Скельку мала відбутися у червні, але через дощі її перенесли на серпень.

"Червнева погода не дає змоги копати, тому всі роботи відбуваються під час посухи", – каже Сергій.

Відзначає, що організація розкопок відбувається власним коштом всіх учасників. Державне фінансування археологічних експедицій можливе лише у випадку знайдених пам’яток під час будівництва. Під час таких робіт можна натрапити на давнє поселення, пам’ятку архітектури.

Створення археологічного музею

Білозерське поселення на Херсонщині є найбільш дослідженим з усіх поселень за площею розкопу. Знайдені пам’ятки - унікальні, варті уваги не лише науковців, а й простих жителів, гостей міста. Підтвердженням цьому є надзвичайна знахідка – фантастичний кубок з масками, двома обличчями, зображенням персонажів Діонісійського циклу. Ця знахідка не має нічого подібного серед інших артефактів. Саме тому в Сергія виникла ідея створити археологічний музей, який має право зберігати частину національного музейного фонду України.

Аналогічного музею античності, що розкриває побут мешканців античної хори*****, на території нашої країни немає. Є музеї, присвячені окремим містам, періоду.

“Археологічна лабораторія”

Наразі Сергій самотужки проводить фундаментальну роботу з обліку експонатів. Щоб зібрати фонд, триває копітка музейна робота (опис предметів, проведення через фондово-закупівельну комісію, оціночна вартість, паспорти). На перший погляд, ця робота непомітна, але без неї колекції не створиш.

Знайдені рештки кераміки

Для археолога ідея створення музею схожа на мрію, і коли вона втілюється у життя, це надзвичайна подія. Є розуміння, в якому приміщенні буде експозиція та як виглядатиме, але нестача фінансування гальмує цей процес.

Плани на майбутнє

Археолог працює над дослідженням тисячолітньої давнини, з’ясовує торговельні зв’язки античності за матеріалами аморфної тари, яку знаходить під час розкопок. Сергій - єдиний дослідник амфор періоду раннього еллінізму*** на території України.

Планує продовжувати технічні роботи над створенням археологічного музею. Мріє поповнити колекцію великою епіграфікою****.

*поліс - місто-держава, особливий тип соціально-економічної та політичної організації суспільства, що склався в Давній Греції.

**материк - шар землі, що знаходиться під культурним шаром та не має слідів діяльності людини.

***еллінізм - період в історії країн Східного Середземномор'я, Передньої Азії і Причорномор'я з часу завоювань Александра Македонського.

****епіграфіка - історична дисципліна, що вивчає написи на твердих матеріалах: камені, кераміці, дереві та ін.

***** хора - територія, яку використовували для сільськогосподарських цілей

На головному фото: Розкоп на Скельці

Поділитися в Facebook

Тут будуть коментарі і форма залишити коментар ...

Схожi новини