Зміни клімату і пустоцвіт на помідорах...

Херсонщина і так є зоною ризикованого землеробства та чи не найпосушливішою в Україні. Проте бурхливі  кліматичні зміни останніх років змушують і аграріїв, і сільчан та дачників шукати кардинально нові підходи до овочівництва. Про це – в матеріалі Тетяни Назаренко.

Протягом останніх років селяни все частіше скаржаться на мізерний врожай плодоовочевих культур. На городі Людмили Іванівни з херсонського передмістя теж бувало по-різному: коли вродить добре, а коли гірше. Але такого, як у цьому році, не траплялося ніколи – не зав’язалося взагалі нічого.

Людмила Іванівна проводить нас на свій город. У розпачі розгортає зелене бадилля помідорів, де немає жодного плоду, показує опалий цвіт кабачків, які теж не дали зав’язі:

“Волове серце” з закордонним акцентом

Схожа ситуація і в сусідів, більше того, майже в усьому селищі. Винятком є лише деякі господарі, що здогадалися прикривати рослини на час спеки. У решти ж або не вродило нічого, або плоди спеклися на сонці. Чому так сталося,  люди не знають, адже і поливали, і підгортали коріння грунтом, і удобрювали - як завжди. Губляться у здогадках, висловлюють припущення щодо можливого виснаження землі, занадто пекучого сонця, нарікають на малосніжну зиму.

Але найчастіше жителі села звинувачують недобросовісних продавців, які реалізують неякісне насіння. Воно або взагалі не сходить, або дає дуже поганий врожай, або ж просто не адаптоване до зміни кліматичних умов нашої місцевості. За роз’ясненням ситуації ми звернулися до директора Департаменту агропромислового розвитку Херсонської облдержадміністрації Олександра Паливоди.

За його словами, головна причина не в якості посівного матеріалу: «Усе насіння зараз привозять з країн Європейського Союзу, переважно з Польщі, Німеччини та Чехії, українського практично немає. Вже іноземні насіннєві лабораторії, корпорації розробляють нові технології, нові сорти і намагаються адаптувати їх в себе під наші кліматичні умови.

Українське насіннєве господарство плодоовочевого напрямку свого часу знищили, і зараз галузь лише починає відроджуватись. Так, в Мінекономіки створено робочу групу з питань сприяння розвитку картоплярства та овочівництва, яка має на меті підтримку вітчизняного насінництва.

Поки що ж сільгоспвиробники використовують закордонну продукцію, яка має високу якість, звичайно, якщо це не підробка. Якщо насіння купують в офіційних дилерів, відомих компаній – то воно дає гарний врожай. Тому в магазинах потрібно просити сертифікат якості. Якщо ж продавець відмовляється пред’явити документ або споживач виявив фальсифікат, то необхідно звернутися зі скаргою до Держпродспоживслужби, яка контролює якість продукції та захищає права споживачів».

Але як захистити ті права, коли насіння ще з весни потрапило в землю, а за порожнім пакетиком з під нього навряд чи можна визначити якість посівного матеріалу?

Слова Олександра Паливоди нам підтвердили і в одному зі спеціалізованих магазинів обласного центру. Як розповів продавець-консультант Андрій Сухотін, який за освітою є агрономом та кандидатом сільськогосподарських наук, майже все насіння вирощується за кордоном та експортується в Україну.

Продавець-консультант магазину з продажу посівного матеріалу Андрій Сухотін. Фото Тетяни Назаренко

На наше ж запитання, чому серед сортів так багато українських назв, наприклад, томати «Волове серце», «Рожевий велетень», огірки «Роднічок» тощо, Андрій Сухотін відповів:  селекція цих культур проводилася в нас ще за радянських часів, а зараз спеціалізовані закордонні компанії вирощують та продають посівний матеріал в Україну:

«У багатьох відомих компаній є свої дослідні станції на території нашої держави, де вони вирощують насіння, експериментують, спостерігають, як в наших умовах ростуть ті чи інші сорти. І вже з урахуванням результатів таких досліджень вони пропонують нашим господарствам свою продукцію», - говорить продавець-консультант.

У Греції все є… У Голландії - теж

Один із жителів Херсона, який не захотів назватися, все ж не довіряє  посівному матеріалу з наших магазинів. Чоловік збирає його самостійно та висаджує на дачі. Каже, що гарний врожай дає насіння солодкого перцю, експортованого з Голландії, а також томатів, які для нього в приватному порядку привозять з Португалії та Греції. Чоловік припускає, що в Україні сильно змінився клімат і став схожим на погодні умови цих країн. Тому їх насіння в нас росте незрівнянно  краще, ніж місцеве.

Португальські помідори на херсонських городах почуваються, як удома, і в’яжуться цілими гронами. Фото Василя Кузьмука

Консультант магазину Андрій Сухотін заперечує таке припущення.: «Якби в нас продавалося неякісне насіння, мене просто знищили б фермерські господарства, які завжди купують великі партії. Але потрібно обов’язково дотримуватися всіх рекомендацій щодо висівання та догляду за рослинами. Щоправда, зараз на ринку нерідко трапляється і фальсифікат, на який може легко натрапити споживач.

А от з насінням, зібраним з овочів, придбаних у супермаркеті, ситуація не однозначна. Вони можуть дати гарний врожай, а можуть і не вродити. Не слід забувати, що це гібриди, а не чисті сорти, і не всі плоди будуть такими, як хотілося б споживачеві».

У погоні за кліматом

Щодо загальної ситуації в агропромисловому комплексі Херсонщини, то цьогорічні «примхи» природи призвели до втрат врожаю, зупинок польових робіт, пересівання великих площ, тощо.

Так, деяким господарствам довелося призупиняти сівбу соняшнику через дефіцит вологи в посівному шарі ґрунту, а під кукурудзу і сою проводили попередні поливи. Крім того, через складні погодно-кліматичні умови цього року загинули посіви зернових та технічних культур на площі 21 тис. га, або 2,21% від загальної кількості.

За словами директора департаменту агропромислового розвитку Херсонської облдержадміністрації Олександра Паливоди, в більшій чи меншій мірі такі явища спостерігалися в нас і раніше, адже області притаманні природний дефіцит вологи в ґрунті, посуха, суховії, сильний вітер та пилові бурі. Нерідко у вегетаційний період бувають заморозки, випадає град, йдуть зливи. Але зміни клімату цього року принесли сільгоспвиробникам особливо багато незручностей.

Головним ворогом аграріїв сьогодні є глобальне потепління. Через цю кліматичну зміну, одним з провідних напрямків сільського господарства нашої області є збільшення інтенсивності зрошення:

«Зрошувані землі є гарантом продовольчої безпеки, особливо зараз, у період посухи та високого температурного режиму, - говорить Олександр Паливода. - Зрошення є потужним фактором вирощування стабільних врожаїв сільськогосподарських культур, збільшення виробництва продукції, створення розвиненої матеріально-технічної бази сільського господарства, поліпшення матеріальних та побутових умов населення області. На сьогодні ми маємо 320 га зрошуваних земель, їх кількість щороку зростає на 10 га. Також в області зосереджені найбільші площі під краплинним зрошенням, а це 45 тис. га».

Підприємства агропромислового комплексу області, які вирощують овоче-баштанні та плодово-ягідні культури, а деякі навіть почали застосовувати на полях із зерновими та зернобобовими (кукурудза, соя) крапельне зрошення, що дає можливість регулювання глибини зволоження, кількості, якості та періодичності зрошення, економне витрачання  води та отримувати стабільно високі врожаї сільськогосподарських культур.

Як повідомив Олександр Паливода, у поточному році очікується не менше 2 млн. тонн зернових та зернобобових культур та більше 1 млн. тонн овочевих.

Наразі в області триває збір врожаю. Аграріями області скошено всього зернових та зернобобових культур понад 236 тис. га. Намолочено зерна близько 800 тис. тонн. Середня урожайність склала 33,8 ц/га.

Сільське господарство з кожним роком стає дедалі важливішою галуззю в світовій економіці. Особливо в наш час, коли пустелі відвойовують у донедавна родючих земель все нові території. А успішне господарювання на землі передбачає швидке реагування і швидку адаптацію до мінливих природніх умов. І в цьому нам навряд чи можуть допомогти іноземні корпорації, що розробляють нові технології, нові сорти і намагаються адаптувати їх в себе під наші кліматичні умови. А вже точно не допоможуть різні програми підтримки  від Мінекономіки України. Бо функціонери в його кабінетах зазвичай змінюються швидше, аніж клімат. 

Більше новин Херсона читайте у нашому Телеграм-каналі

Поділитися в Facebook

Тут будуть коментарі і форма залишити коментар ...

Схожi новини